В цей день ми відзначаємо 110 років від дня народження Євгена Дмитровича Лученка – український художник школи Федора Кричевського та Карпа Трохименка.
Народився Лученко в козацькому містечку Голінка на Чернігівщині, але змалку переїхав до Конотопа. Там він здобув професійну освіту у студії художника Олександра Гофмана, який акцентував на навчанні живопису з натури. Разом з Лученком навчалися такі митці, як В. Масик, О. Величко, В. Литвинов, О. Зимовець та О. Богданов, які стали відомими художниками.
У 1931 році Лученку вдалося вступити до Київського художнього технікуму, а з 1934 року він продовжив навчання в Київському художньому інституті під керівництвом видатних українських художників Федора Кричевського та Карпа Трохименка.
Багато працював на пленерах у Седнові, поблизу Чернігова, де створив портрет кіноактора Степана Шкурата. Також Лученко підтримував тісні дружні стосунки зі скульптором Іваном Кавалерідзе і брав участь у підготовці виставки до 100-річчя митця в Сумах.
Сьогодні ми відзначаємо 34 роки з моменту закладення Пагорба скорботи – пам’ятник жертвам Голодомору 1932 – 1933 років.
У Пагорба скорботи є й інша назва – Курган свободи. Курган скорботи — перший пам’ятник жертвам Голодомору в Україні, розташований за 1 км від Лубен, поруч зі Спасо-Преображенським Мгарським монастирем.
В цей день 12 серпня ми відзначаємо 99-ті роковини Самійленка Володимира Івановича – поета, драматурга та перекладача.
Ще за студентських років почав видавати свої поезії окремою книжкою, згодом Самійленко зіткнувся з царською цензурою, яка з двадцяти восьми віршів заборонила одинадцять. Завдяки знайомству з Іваном Франком у 1886 році шість чисел львівського журналу «Зоря» виходить з творами В. Самійленка. Друкував свої твори в альманахах «Складка», «Ватра», у журналах «Правда» і «Літературно-науковий вістник».
Сьогодні ми відзначаємо 120 років з народження українського письменника та літературного критика – Козланюка Петра Степановича.
Почав друкуватися Козланюк у 1926 році. У 1927—1930 роках — фейлетоніст у газеті «Сельроб». А пізніше редактор газети «Сила». Один із засновників прорадянської письменницької організації «Горно» і журналу «Вікна».
Козланюк Петро є автором понад 50 книжок оповідань, памфлетів, повістей, нарисів. Його нариси й статті містять багатий фактичний матеріал про суспільно-політичну, культурно-освітню атмосферу на західноукраїнських землях під час польської окупації.