Формат читацького клубу «PROчитання» відтепер діє у стінах бібліотеки на Пріорці. Давно мріяли про реалізацію даного проєкту, і ось це нарешті сталося.
Як і більшість подібних ініціатив, клуб об’єднує книголюбів та створює чуття літературної єдності.
На першій зустрічі обговорювали роман української письменниці Євгенії Кузнєцової «Драбина». Учасники заздалегідь прочитали книгу, а потім ділилися своїми враженнями, думками та навіть спогадами. Адже твір надзвичайно реалістичний і викликає паралелі з власним досвідом, зокрема з часів початку російського вторгнення.
За сюжетом роману, IT-спеціаліст Толік живе в Іспанії і працює дистанційно у нещодавно придбаному, омріяному будинку. Російське вторгнення в Україну та постійні обстріли Харкова змушують родичів в березні 2022 року евакуюватися з країни та шукати прихистку у Толіка. Разом з Толіком у будинку відтепер живуть: мама Ліда (з двома кицьками — Зусею та Друсею), дядько Анатолій Степанович, двоюрідна тітка Григорівна із собакою Владіком, старша сестра Іруся та її подруга Поліна.
У будинку — три поверхи, кімната-кабінет Толіка — на другому. Щоб менше потрапляти на очі родичам, Толік поставив під вікно драбину, приховав її в кущах і піднімається нею до своєї кімнати. Вимушене спільне життя рідних, але різних за вдачею та віком людей, кожен з котрих по-своєму проживає війну на відстані. Це суміш незручних ситуацій, побутових незгод, непорозумінь, відмінних спогадів, мрій та досвідів. Толік намагається втекти від реальності й навіть від себе самого — у прямому та переносному значенні, знаходячи для цього «драбину». Роман «Драбина» став переможцем премії «Книга року ВВС-2023».
Початково твір мав робочу назву «Колгосп» та був про людей, які мали утопічне уявлення про спільне життя.
Купили спільний дім і мріяли всі разом у ньому відпочивати. В реальності вжитися один із одним вони, зрештою, не змогли. На певний час Євгенія Кузнєцова роботу над книгою зупинила. Після вторгнення та хвилі еміграції цивільного населення з України зрозуміла, чому персонажі могли б приїхати до того будинку — вони тікали б від війни. Письменниця відкоригувала початкову ідею твору, не вносячи значних змін до вже прописаних персонажів. Для назви роману авторка, зрештою, обрала головну, на її погляд, метафору твору — драбину, якою лізе головний герой Толік, метафору втечі. А саме намагання втекти від себе.
Учасники клубу дійшли висновку, що цей досвід читання був особливим. Авторка майстерно передала складні життєві випробування легкою, але водночас глибокою мовою. Тож якщо ви ще не читали цю книгу, обов’язково зробіть це.
Для наступної зустрічі клуб обрав книгу «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа. Приєднуйтесь до «PROчитання», читайте разом із бібліотекою на Пріорці та насолоджуйтесь літературою!
