1 серпня ми відзначаємо роковини Лесі Українки.
Цього дня, у 1913 році, у місті Сурамі (Грузія), що неподалік від Кутаїсі, на 43 році життя відійшла у вічність Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка, 1871-1913), видатна українська поетеса, драматург, діячка українського національного руху, євроінтегрантка.
Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.
Леся Українка важко хворіла, але, не зважаючи на це, вона продовжувала писати. Перший вірш вона написала у 9 років, а останній – у 40 років. У її безсмертному творчому доробку – велика кількість віршів, поем та драматичних творів, проза, листи та статті.
Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», поеми «Давня казка», «Одно слово». Драми-поеми «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня», «Камінний господар» та «Бояриня».
На світанку 1 серпня 1913 року серце письменниці відбило останню секунду її життя. Її тіло потягом доправили до Києва, де 8 серпня відбулось поховання на Байковому кладовищі.
Напередодні річниці смерті, 31 липня, т.в.о. начальника управління у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту міської ради Тетяна Кравчук та головний спеціаліст управління Юлія Якубовська вшанували пам’ять відомої землячки, поклавши квіти на її могилу.
Її твори перекладені багатьма мовами, і вони продовжують надихати читачів у всьому світі своєю глибиною, силою та красою. Пам’ятники, музеї, вулиці, названі на її честь, нагадують нам про ту велику людину, яка в умовах складного історичного часу зуміла зберегти віру в українське майбутнє і залишити по собі невмирущий слід.
Життя і творчість Лесі – яскравий приклад стійкості, таланту та любові до своєї землі і народу.
Пам’ять про Лесю Українку живе не лише в її літературній спадщині, а й у серцях мільйонів людей, які цінують і шанують її творчість та внесок у культуру і національну ідентичність.