В цей день 1962 року народився Олесь Ульяненко — український письменник.
Народився Олесь Ульяненко 8 травня в місті Хорол Полтавської області. Є лауреатом Шевченківської премії в галузі літератури за роман «Сталінка», а також відзначений преміями «Благовіст» і «Сучасність».
У його творчому доробку — понад два десятки романів, численні оповідання, кіносценарії та публіцистика. Проза Олеся Ульяненка — гостра, приголомшлива, насичена соціальною напругою. Письменник ставив незручні запитання, на які важко знайти відповідь, тому сприйняття його творів було неоднозначним. Утім, навіть у молодому віці він отримав схвальні оцінки від почесних авторів, як Ліна Костенко та Павло Загребельний.
Олесь Ульяненко служив у десантних військах в Німеччині та Афганістані — важко уявити десантника, який пише гостросоціальну прозу. Після армії письменник оселився в Києві, жив скромно, часто — на межі виживання. Подружжя Загребельних неодноразово підтримувало його.
Помер Олесь Ульяненко 18 серпня 2010 року у своїй квартирі. Йому було 48 років.
В цей день 1917 року народився Данило Данилович Лідер — український художник та педагог.
Народився Данило Лідер 8 травня в німецькій родині в селі Вікторфельд. Під час війни, як етнічного німця, його заслали на Урал, де він тяжко працював у шахті.
Данило Лідер є одним із ключових сценографів українського театру. Обіймав посаду головного художника Київського академічного українського драматичного театру імені Івана Франка. Серед найвідоміших постановок, до яких він створював сценографію: «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги, «Король Лір» Вільяма Шекспіра та інші.
Після війни працював у Челябінському театрі, згодом — у Ленінграді, а потім перебрався до Києва. Сталінська премія за виставу «Любов Ярова», яку він отримав 1952 року, стала для нього символічним «виходом на волю». У 1950–1980 роках Данило Лідер працював у Києві. Спочатку — в Театрі оперети, далі — на посаді головного художника в театрі імені Івана Франка. Паралельно викладав у Київському художньому інституті.
Данило Лідер сформував особливий стиль — аскетичний, вивірений, де кожен елемент мав своє місце. Його сценографія вражала простотою, що набувала глибини космосу.
Його вважали «аристократом простоти», шляхетним, лаконічним, але з глибоким внутрішнім змістом. «Важливо знайти лад у собі, і тоді все стає на свої місця. Все непотрібне відпадає: багатство, зовнішній лоск і розкоші. Тоді дуже точно обираєш свої рухи й отримуєш дуже цікавий маршрут — маршрут повернення до самого себе. В цьому істина» — говорив Данило Лідер.
Помер художник 29 грудня 2002 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
