В цей день 1934 року народилась Іванченко Раїса Петрівна – українська письменниця та публіцистка.
1957 року закінчила історичний факультет Київського університету. Була на журналістській роботі: у червні — жовтні 1957 року — завідувачка відділу інформації редакції газети «Молодь України». У 1957—1965 роках працювала в редакції іномовлення Українського радіо.
За публікації, присвячені Михайлові Драгоманову, зокрема повість «Передчуття весни» (1970), монографію «Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України». А також роман «Клятва» (1971), зазнала критики партійного та радянського керівництва. Раїса Іванченко друкується від 1957 року.
30 листопада 1949 року народився Стельмах Ярослав Михайлович – український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, прозаїк.
1975 — вийшла дебютна книжка Ярослава Стельмаха «Манок» — оповідання для дітей. Через три роки увійшов до Спілки письменників. У 1978 був прийнятий до Спілки письменників України. 1999 — названий кращим драматургом року.
Він також писав оповідання та повісті для дітей: «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки», «Якось у чужому лісі». А також «Найкращий намет» та інші. Твори Стельмаха відзначаються захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.
Серед його п’єс є багато творів для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші. П’єси «Привіт, Синичко!» та «Запитай колись у трав».
В цей день 1951 року народився Яремчук Назарій Назарович – естрадний співак, лауреат премії ім. Тараса Шевченка.
Назарій Яремчук відомий, насамперед, виконанням українських пісень – «Чуєш мамо», «Зачаруй», «А матіоли цвіт». А також «Червона рута», «Водограй», «Смерекова хата», «Гай, зелений гай» та інші.
Народився Назарій Яремчук в селі Рівня (Буковина) в селянській родині де був четвертою дитиною. І батько, і мати мали чудові голоси, мати ще й грала на мандоліні. Мріяв стати географом – подавав в Чернівецький університет на географічний факультет, але не пройшов по конкурсу. Тільки з другої спроби у 1970 році, коли Назарій уже був солістом «Смерічки», він зміг вступити до університету. У 1975 році, коли розпався дует Зінкевич-Яремчук, Назарій, отримавши диплом, влаштувався працювати старшим інженером на кафедрі економічної географії університету.
Але любов до пісні виявилася сильнішою над усе – він повернувся до Чернівецької філармонії. Закінчив Київський державний інститут культури імені Карпенка-Карого. У 70-х роках не було в Україні популярнішого ансамблю ніж «Смерічка». Яремчук чарував слухачів національним колоритом та українським духом. Довгий час у нього на естраді було амплуа ліричного героя. Попри це він говорив, що любить виконувати пісні, у яких сполучається лірика й громадянське звучання.
Яремчук виступав перед солдатами, неодноразово бував з концертами у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами Чорнобильської аварії. Якось співака вкотре запитали, що для нього значить пісня. Яремчук трохи помовчав, а потім відповів: «Пісня для мене – це все. Це вираження людських почуттів. Без пісні я не уявляю свого життя». Життя видатного співака обірвалося надзвичайно рано – він відійшов у вічність у 43.
