В цей день 1901 року народився Сава Захарович Божко – український письменник та журналіст. Представник покоління Розстріляного відродження.
Сава Божко народився на хуторі Крутоярівка в багатодітній селянській родині. З дитинства пас громадську худобу, допомагав батькам у полі та вдома. Спочатку навчався в сільській школі, згодом – у Павлоградській учительській семінарії.
У 1923 році закінчив Комуністичний університет імені Артема в Харкові. Навесні 1924 року, отримавши мандат відділу преси ЦК КП(б)У, Саву Божка направили з Харкова до Кам’янця-Подільського для організації нової окружної газети. Газету він назвав «Червоний кордон» і як редактор узявся за формування редакційного колективу. Тереня Масенка запросив на посаду секретаря газети. Керівником сількорівського відділу став Андрій Розенкранц, який пізніше здобув популярність як фейлетоніст під псевдонімом Каштан Карий.
Паралельно з редакторською роботою Сава Божко читав лекції в інституті народної освіти з новітньої історії суспільних і революційних рухів. Натомість у літературному житті міста він проявив себе надзвичайно активно. Товариський і відкритий за вдачею, він швидко знайшов спільну мову зі студентами й об’єднав довкола себе всіх, хто писав або цікавився літературою. Так виникла Кам’янецька філія літературної спілки «Плуг», до якої належав і сам Сава Божко. Він регулярно організовував літературні вечори, що проходили щосуботи в одній з аудиторій інституту. Ці зустрічі швидко набули популярності серед молоді: літератори-початківці читали свої твори, дискутували та обговорювали прочитане.
Сава Божко був автором художніх і публіцистичних творів. Ще у віці до 22 років він створив чотири прозові нариси.
Помер український письменник 27 квітня 1947 року.
В цей день 1872 року народився Юрій Кміт – український письменник і публіцист.
Юрій Кміт народився 24 квітня в селі Кобло на Старосамбірщині. Освіту здобув у Самбірській гімназії та Львівській духовній семінарії. Упродовж життя Юрій Кміт душпастирював у Сокальському, Яворівському, Кам’янко-Бузькому, Старосамбірському. Також Турківському та Городоцькому районах, а майже 30 років був парохом у селі Чайковичі на Самбірщині. Значну увагу приділяв релігійно-моральному вихованню шкільної молоді, проводив уроки катехизації. Брав активну участь у національно-визвольних змаганнях. Працював шкільним інспектором Рудківського повітового комісаріату ЗУНР і капеланом Українських січових стрільців.
На початку ХХ століття Юрій Кміт став членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка, публікувався у його виданнях. Співпрацював з Іваном Франком, Михайлом Грушевським, Володимиром Гнатюком. В цей період вийшли друком збірки його новел «Житє», «Взатінку, й на сонці», «З гір», «Тремтіння душі». Зокрема, «Пятдесятлітне подруже», п’єса «Подруже», повість «Сотрудник», низка літературознавчих статей, наукових розвідок з етнографії Бойківщини, історії Галичини.
