В цей день 1967 року помер український поет, перекладач, публіцист та літературознавець — Тичина Павло Григорович.
У спадщині Тичини, окрім великої кількості поетичних збірок — близько п’ятнадцяти великих поем. Найбільші з них лишились недовершеними, але кожна — по-своєму. З поеми «Шабля Котовського» в різний час були надруковані чотири великих розділи, за якими важко скласти уявлення про зміст цілого твору. З драматичної поеми «Шевченко і Чернишевський» відома самостійна за сюжетом перша частина з пізніше дописаною фінальною сценою. Вона замінила другу частину поеми, рукопис якої загинув у часи війни. Велика за обсягом поема-симфонія «Сковорода», над якою поет працював щонайменше двадцять років, — твір теж недописаний.
Тичина самотужки досконало опанував майже двадцять іноземних мов, зробив цінні поетичні переклади, зокрема — з вірменської мови, грузинської, арабської, турецької та їдишу. Весь той світ пізнання гармонійно вливався у творчість і доповнював поетичний геній Павла Тичини. Збереглися переклади Павла Тичини на українську мову із сорока мов світу.
16 вересня 1937 року народився Коваленко Василь Петрович — український поет, журналіст та профспілковий діяч.
Василь Коваленко в період 60-х років написав близько сотні ліричних віршів, які опубліковані на сторінках криворізької міської газети «Червоний гірник», а також в збірках молодих поетів того часу. На початку 90-х років написав вірш за легендою про запорізького козака Кривого Рога, який був покладений на музику. Ця пісня стала поповнила перелік пісень про Кривий Ріг.
У пам’ять про Коваленка Василя Петровича з ініціативи криворізької організації Національної спілки журналістів України у 2002 році встановлено меморіальну дошку на одному із будинків по вулиці Орджонікідзе в м. Кривий Ріг.
В цей день 1937 року народився Мельничук Сергій Кирилович — український письменник, сатирик та журналіст.
Працював Мельничук Сергій у школі, в редакції обласної газети «Червоний прапор»та співпрацював з журналом «Перець». Тривалий час був власним кореспондентом газет «Радянська Україна» (Київ), «Голос України» (Київ). При Рівненській обласній філармонії за його безпосередньої участі створено театр сатиричних мініатюр «Шалантух».
Є автором книг: «Квіти і звіти», «Карась у сметані», «П’яте колесо», та «Білочубчик». Вибрані твори увійшли до антології «Літературна Рівненщина».
Похований у Рівному на Молодіжному кладовищі.
В цей день 1994 помер український письменник, журналіст, сценарист та громадський діяч — Ільченко Олександр Єлисейович.
Друкувався Ільченко з 1929 року. Був членом Спілки письменників України. Є автором химерного роману з народних вуст «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», п’єси «Завтра вранці» тощо. Також він написав сценарії художнього фільму «Роман і Франческа» та документальної стрічки «Шахтарі Донбасу». У доробку Ільченка також є повісті «Італійське каприччо», «Звичайний хлопець», «Солом’яна рукавичка», кіносценарії, п’єси та оповідання.
