В цей день 1895 року народився Тодось Степанович Осьмачка — український письменник та поет.
Тодось Осьмачка народився 15 травня в селі Куцівка, що нині належить до Смілянського району Черкаської області. Батько — Степан Юхимович Осьмачка з сусіднього села Ташлик. Працював у маєтку поміщика, згодом самостійно опанував ветеринарну справу й здобув репутацію доброго фахівця. Мати — селянка-власниця.
З молодих літ Тодось Осьмачка працював учителем у народних школах. У 1916 році був мобілізований до російської армії для участі в Першій світовій війні. За написану під час служби поему «Думи солдата» потрапив під військово-політичний суд. Подальші події революції змінили його долю. З 1920 року працював інструктором із підготовки освітян у Кременчуці, водночас навчався в Київському інституті народної освіти (тепер Київський університет).
Саме в студентські роки розпочалася активна участь Тодося Осьмачки у літературному житті. Спершу він долучився до Асоціації Письменників (АСПИС) під проводом Миколи Зерова, а згодом — до літературної групи «Ланка». Учасниками групи були його найближчий друг Григорій Косинка, а також Борис Антоненко-Давидович, Євген Плужник і Валеріан Підмогильний.
Перша збірка поезій Тодося Осьмачки — «Круча». Вийшла друком 1922 року. Твір вражає глибиною образності, досконалою народною мовою та епічним стилем, подібним до народних дум. У 1925 році побачила світ друга збірка — «Скитські вогні». Тодось Осьмачка є автором поетичних збірок «Клекіт», «Сучасникам», поем «Поет», «Китиці часу», «Із-під світу». Також трьох повістей — «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців».
У своїй творчості Тодось Осьмачка намагався крізь художні образи простежити історичний шлях України, аби зрозуміти, якою буде доля українського народу. У його творах тривожні передчуття майбутніх потрясінь постають у контрасті до пасторальних пейзажів, однак поет зберігає віру, що врівноваження можливе через утвердження сильного «Сьогодні». Водночас це «сьогодні» набуває для нього трагічного звучання у звістках із рідного села. Листи від батька розповідають про голод, про вози з мертвими, що риплять дорогами, мов журавлі.
1962 року 7 вересня на 67 році життя Тодось Осьмачка помер. Похований на цвинтарі святого Андрія Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі.
В цей день 1857 року народився Андрій Якович Чайковський — український письменник.
Андрій Чайковський народився 15 травня року в місті Самборі у родині дрібного шляхтича-службовця. На той час Самбір входив до складу королівства Галичини та Володимирії в межах Австрійської імперії, нині це територія Львівської області. У ранньому дитинстві він осиротів, тож його забрала на виховання бабуся до села Гординя Самбірського повіту. Вона навчила онука читати й писати.
У 1881 році Андрій Чайковський став співзасновником «Кружка правників» і очолив студентську організацію «Дружній лихвар». Тоді ж почав працювати за скромну плату в товаристві «Просвіта». Писати й друкуватися почав із 1892 року. Його життєві враження знайшли художнє втілення у спогадах «Спомини зперед десяти літ» та «Чорні рядки», що увійшли до збірки «Із судової зали». Також в оповіданнях і повістях «Образ гонору», «Хто винен?», «Краще смерть, ніж неволя», «Не для всіх весна зеленіє» та інших.
