В цей день 1937 року народився Володимир Семенович Костенко – український кінорежисер та сценарист. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Народився Володимир Костенко 11 травня в Полтаві в родині службовця. У 1959 році закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, а у 1964 — аспірантуру цього ж закладу.
У 1973–1990 роках працював редактором і режисером на студії «Укркінохроніка». Був автором сценаріїв і дикторського тексту для низки документальних і науково-популярних фільмів. Серед них фільм «Соната про художника», «Мальована пісня», «Хата нашого роду», «Довженкова земля». Також «Коровай ти наш, коровай», «Відкрий себе», «9 травня і на все життя», «Поема про Донецький край», «Глибина» та інші.
Як автор і режисер Володимир Костенко створив документальні стрічки «Як рідного брата», «Щоб виростало», «Хорватія. Земля і люди». Зокрема, стрічки «Священна скалка» та «Перед іконою». Також є автором книжки «Довженківські обрії».
У 1991 році про Володимира Костенка було знято фільм Олександром Балагурою «Три храми на моїй долоні…». Він був членом Спілки кінематографістів України.
Помер Володимир Костенко 1 березня 1990 року в Києві.
В цей день 1907 року було створено Українське наукове товариство.
Українське Наукове Товариство виникло в період становлення національної свідомості українського народу. Було засноване з метою організації наукової діяльності та її поширення українською мовою. Його функція полягала не лише в розвитку науки, а й у виконанні важливої громадської місії. Як зазначав Симон Петлюра, головним завданням товариства стали «наукові розсліди на полі українознавства та ознайомлення громадянства зо всіма сторонами минулого й сучасного».
Об’єднавши українських вчених різних напрямів, Товариство в Києві повинно було стати важливим осередком для національно-культурного поступу. Михайло Грушевський, виступаючи на першому зібранні, окреслив програму діяльності УНТ. Підкреслив, що воно має подвійне завдання — організацію наукової роботи та популяризацію досягнень сучасної науки серед суспільства. Ця робота повинна охоплювати всі галузі науки, однак пріоритетною залишається сфера українознавства, тобто вивчення минулого й сучасного життя українського народу та його територій.
Товариство складалося з трьох основних секцій: історичної, філологічної, природничо-технічної, а також мало медичну і статистичну комісії. До діяльності Товариства долучилися провідні науковці з Наддніпрянської України та окремі представники з Галичини. УНТ видавало «Записки Українського Наукового Товариства», історичний квартальник «Україна», а також друкувало оригінальні наукові праці та огляди. Проте після створення Української академії наук активність Товариства дещо знизилася. З 1921 року воно стало частиною Української академії наук, і його секції увійшли до складу відповідних відділів ВУАН.
