16 листопада 1949 року народився Одайник Сергій Вадимович – український живописець, художник-монументаліст та член Національної спілки художників України.

В цей день: культурні події 16 листопада – що відбулося

16 листопада 1949 року народився Одайник Сергій Вадимович – український живописець, художник-монументаліст та член Національної спілки художників України. Працював в галузі станкового живопису та монументально-декоративного мистецтва. Створив низку пейзажів: «Дорога після дощу» (1976), «Весна у Голосіївському лісі» (1976), «Теплий вечір» (1979). Автор жанрових картин «Літо в Києві», «Біля Чорного моря» (1979), «Звуки літньої ночі» (1980)….

Дізнатись більше
У бібліотеці на Пріорці в проєкті «Майстерня радості» відбулася нова яскрава подія – майстер-клас із виготовлення милих текстильних котиків. Під керівництвом пані Наталії Чередніченко юні майстрині створили м'яких, затишних «муркотиків», які стали чудовим доповненням до їхніх творчих колекцій. Теплі, натхненні роботи стануть особливими подарунками для рідних або оригінальною прикрасою для дому. Розвиток виробництва тканин У XIV столітті в Італії починається перше виробництво текстильних матеріалів. Свого піку вона досягає вже у XVI-XVIII столітті. У той час найбільш розповсюдженими орнаментами вважалися рослинні, сюжетні та геральдичні. Серед італійського населення найбільшою популярною була парча. У середині XVIII століття у Франції досягає свого розквіту процес створення тканин, які змогли конкурувати з італійськими. Тут популярним були квіткові, архітектурні та жанрові малюнки. На території Київської Русі поширеними були льняні тканини. Згідно Геродоту на берегах Дністра і Дніпра цю рослину сіяли ще з часів скіфів. В XI столітті культура льону досягла свого піку. З неї виготовляли не тільки одяг, але і намети, прапори, вітрила і рибальські мережі. Також древні слов'яни використовували для виробництва одягу коноплі, кропиву, рогожу і лико, а також соснову хвою. Практично до XVII століття в Київській Русі не існувало виробництва шовку. Історія походження сучасних тканин Джинсова тканина сьогодні вважається однією з найбільш популярних, особливо серед молоді. З неї виготовляють не тільки відомі всім джинси, але і шорти, сорочки, комбінезони та майки. Історія виникнення цього матеріалу є досить складної й незвичайної. Вперше про неї згадувалося ще в середні століття. Тоді її використовували при виробництві вітрил, а також для захисту важливих вантажів на суднах. Потім з її допомогою почали створювати оббивки й намети. Атлас є досить популярною тканиною, яку використовують для створення багатьох речей. Секрет її виготовлення відкрили ще в Стародавньому Китаї. Тривалий час китайці тримали в суворій таємниці спосіб плетіння шовкових ниток. Але з часом технологія все ж змогла з'явитися в Японії, Індії, Таїланді й Кореї. Невелика кількість шовку возили в Древню Грецію, але його використовували переважно для одягу монархів, дворян і священнослужителів. В епоху Відродження шовкові тканини почали виробляти в Італії, Нідерландах, Франції та Іспанії. На Русі атлас став відомий в XV столітті. Творчий проєкт «Майстерня радості» у книгозбірні на Пріорці продовжує дарувати дітям радість самовираження і знайомити їх з різноманітними техніками. Щосуботи о 10:00 усі охочі мають змогу долучитися до майстер-класів і відчути радість творчості у затишній атмосфері.

Творчі суботи на Пріорці: бібліотека проводить майстер-класи

У бібліотеці на Пріорці в проєкті «Майстерня радості» відбулася нова яскрава подія – майстер-клас із виготовлення милих текстильних котиків. Під керівництвом пані Наталії Чередніченко юні майстрині створили м’яких, затишних «муркотиків», які стали чудовим доповненням до їхніх творчих колекцій. Теплі, натхненні роботи стануть особливими подарунками для рідних або оригінальною прикрасою для дому. Розвиток виробництва тканин У…

Дізнатись більше
Росія навмисно знищує культурну еліту України: з початку війни загинули 132 митці та 93 представники медіасфери

Війна забрала життя 132 митців і 93 журналістів — МКСК

Росія навмисно знищує культурну еліту України: з початку війни загинули 132 митці та 93 представники медіасфери. Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Культура Оболоні. “Війна забрала життя 132 українських митців та 93 медійників. Ці дані – не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як…

Дізнатись більше
До Міжнародного дня толерантності, який відзначається 16 листопада, у бібліотеці Дивосвіт для учнів ліцею 4 класу «Гармонія» відбулася бесіда-обговорення «На планеті толерантності». Під час заходу школярі обговорили важливість терпимості, доброзичливості та взаємної поваги, що допомагають підтримувати мир і злагоду в суспільстві. 16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності. Вона підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах. Толерантність вимагає справедливості та неупередженості від законодавства, а також забезпечення рівних можливостей для розвитку кожної людини. Проте, хоч закони є необхідними, їх недостатньо для виховання справді толерантного суспільства. Коли виникає страх чи зневага до інших, з'являється дискримінація та нетерпимість. Також це можна назвати відсутністю толерантності. Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом. Якщо всі країни дійдуть високого рівня толерантності, то зменшиться кількість конфліктів на тлі релігій, національних інтересів, культурних відмінностей. Простими словами, толерантність – це прийняття та повага до чужого вибору, особливостей, думок. Коли ви припускаєте, що інша людина може висловлюватись або проявляти себе як особистість вільно, без остраху бути засудженим. Вибір іншої людини — чи то віра, релігія, чи особисте життя — слід приймати як даність і поважати. Будь-які розбіжності потрібно обговорювати шляхом цивілізованої розмови, уникаючи мови ненависті та будуючи діалог, якщо ви впевнені у своїй позиції. Не варто плутати толерантність із поступкою, поблажливістю, відмовою від своїх переконань, байдужістю. Це відкритість до світу та людей, усвідомлення різноманітності навколишнього світу та його унікальності. Толерантність є ознакою впевненості у собі та усвідомленні надійності власних морально-етично-громадянських позицій. Учні в бібліотеці Дивосвіт дізналися, що кожна людина унікальна і має власні неповторні якості, які слід поважати та цінувати. Розмовляючи про важливість співчуття і підтримки, діти дійшли висновку, що толерантність – це основа добрих відносин між людьми. Завдяки цьому обговоренню школярі краще зрозуміли, як співчуття та повага один до одного можуть зробити світ навколо більш дружнім і гармонійним.

У бібліотеці Дивосвіт школярі обговорили значення толерантності для суспільства

До Міжнародного дня толерантності, який відзначається 16 листопада, у бібліотеці Дивосвіт для учнів ліцею 4 класу «Гармонія» відбулася бесіда-обговорення «На планеті толерантності». Під час заходу школярі обговорили важливість терпимості, доброзичливості та взаємної поваги, що допомагають підтримувати мир і злагоду в суспільстві. 16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності. Вона підтверджує, що толерантність…

Дізнатись більше
В цей день свій 58 рік життя відзначає Стус Дмитро Васильович – український письменник, літературознавець, редактор.

В цей день 15 листопада

В цей день свій 58 рік життя відзначає Стус Дмитро Васильович – український письменник, літературознавець, редактор. Член Асоціації українських письменників (від 1997). Голова Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» (від 9 лютого 2013). Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка (від січня 2012). Лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Стус Дмитро наголошує, що проти його батька…

Дізнатись більше
10 листопада сцена центру культури та мистецтв КНЕУ в Києві перетворилася на справжнє свято завдяки Всеукраїнському фестивалю творчості "Шляхом мистецтва".

Фестиваль “Шляхом мистецтва” зібрав таланти за підтримки TUARON

10 листопада сцена центру культури та мистецтв КНЕУ в Києві перетворилася на справжнє свято завдяки Всеукраїнському фестивалю творчості “Шляхом мистецтва”. Ця подія, організована за підтримки міжнародної агенції талантів та музичного лейблу TUARON, дала можливість талановитим артистам з усієї країни показати себе. Фестиваль відкрив свої двері для всіх — незалежно від віку чи досвіду. На сцені…

Дізнатись більше
14 листопада 1912 року народився Малишко Андрій Самійлович – український поет, перекладач, літературний критик.

В цей день: культурні події 14 листопада – що відбулося

14 листопада 1912 року народився Малишко Андрій Самійлович – український поет, перекладач, літературний критик. Народився в Обухові на Київщині в сім’ї шевця. Старший брат Андрія – Петро Малишко – став своєрідним народним месником – Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра спіймали, відвезли до Києва, де…

Дізнатись більше
У бібліотеці Сузір'я відбулася подія, яка стала кульмінацією виставки картин художниці Людмили Кобичевої. Виставку планували на літо, але через обставини, пов’язані з особистою втратою мисткині, відкриття відбулося тільки в жовтні.

У бібліотеці «Сузір’я» презентували історію картини, яка стала символом незламності

У бібліотеці Сузір’я відбулася подія, яка стала кульмінацією виставки картин художниці Людмили Кобичевої. Виставку планували на літо, але через обставини, пов’язані з особистою втратою мисткині, відкриття відбулося тільки в жовтні. Кожен відвідувач зміг відчути силу емоцій, яку авторка вклала у свої роботи, особливо в одну з них — картину. Що зображує молоду дівчину в червоній…

Дізнатись більше

В цей день 13 листопада

13 листопада 1889 року народився Остап Вишня – український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття. Автор збірок «Діли небесні», «Вишневі усмішки», «Кому веселе, а кому й сумне». Започаткував новий художній жанр – нарис-усмішку. В середині двадцятих років минулого століття в Україні не було популярнішого письменника за Остапа Вишню. За кількістю видань він посідав перше…

Дізнатись більше
7 листопада у бібліотеці імені Самеда Вургуна пройшов зворушливий вечір поезії Віктора Баранова під назвою «Елегія осінньої струни».

«Я народився на Покрову»: книжкова виставка на вечорі поезії Віктора Баранова

7 листопада у бібліотеці імені Самеда Вургуна пройшов зворушливий вечір поезії Віктора Баранова під назвою «Елегія осінньої струни». Захід був присвячений пам’яті цього видатного українського поета, письменника і громадського діяча, чия творча спадщина лишається важливою для української культури. Віктор Баранов народився 14 жовтня 1950 р. у с. Кривуші Кременчуцького району на Полтавщині. Закінчив Кривушівську 8-річну…

Дізнатись більше