02.11.2025
Головна » Архіви для Culture Obolon » Сторінка 58

Culture Obolon

У бібліотеці Обрій відбулося тематичне заняття гуртка інтелектуального розвитку «Я можу!» під назвою «Леонардо да Вінчі – геній на всі часи».

Юні читачі бібліотеки Обрій дізналися про винаходи Леонардо да Вінчі

Culture Obolon01 mins

У бібліотеці Обрій відбулося тематичне заняття гуртка інтелектуального розвитку «Я можу!» під назвою «Леонардо да Вінчі – геній на всі часи». Захід став справжньою мандрівкою у світ одного з найвидатніших геніїв історії. Керівник гуртка Франц Поплавський уже другий рік поспіль організовує цікаві й пізнавальні заняття для дітей. Цього разу учасники гуртка віком від 6 до…

Дізнатись більше
В Оболонському районі міста Києва оголошується конкурс з художнього мистецтва «Оболонь: історія та сучасність».

Творчі гранти у 10 000 грн: шанс для юних художників

Culture Obolon01 mins

В Оболонському районі міста Києва оголошується конкурс з художнього мистецтва «Оболонь: історія та сучасність». Головний призом є «Творчий грант Переможця» у розмірі 10 000 грн для кожного з переможців двох вікових категорій Конкурсу.  Додатковим подарунком Конкурсу є один «Творчий грант Конкурсу» переможцю в номінації «Приз глядацьких симпатій». Творчі гранти надаються партнером Конкурсу, а саме Адвокатським…

Дізнатись більше
В цей день 1918 року народився та 18 листопада 2001 року помер Масютко Михайло Савович – український письменник, правозахисник

В цей день: культурні події 18 листопада – що відбулося

Culture Obolon01 mins

В цей день 1918 року народився та 18 листопада 2001 року помер Масютко Михайло Савович – український письменник, правозахисник. Народився у с. Чаплинка, нині – Херсонської області. Важко пережив голодомор 1932-1933 років. 1934 року вступив на історико-філологічний факультет Запорізького педагогічного інституту. 1937 року, на третьому році навчання його виключили з інституту і заарештували. Вирок –…

Дізнатись більше
До бібліотеки Сузір'я завітала відома українська письменниця та перекладачка Євгенія Кононенко. Хоч її перебування в Києві було дуже коротким, працівники бібліотеки змогли поспілкуватися з авторкою та отримати унікальний подарунок — книгу «Неймовірна подорож» від Марі-Франс Клер. Ця книга є результатом співпраці французької письменниці з українським корінням та Євгенії Кононенко як перекладачки. Марі-Франс Клер, відома своєю підтримкою України ще з часів Майдану, використовує різноманітні платформи, щоб розповідати про нашу країну, її боротьбу та історію. У своїй творчості вона досліджує власне українське коріння, що стало для неї важливим етапом пізнання себе та історії її сім’ї. Євгенія Кононенко є авторкою низки новел та багатьох перекладів. Вона перекладає з французької та англійської. Переклади з французької поезії друкувались у «Березолі», «Всесвіті» та інших виданнях. За переклад антології французького сонета стала лавреаткою спільної премії імені Миколи Зерова Міністерства культури України й посольства Франції (1993). У її власному творчому доробку — поезії, оповідання та есеї, повісті та романи, декілька дитячих книжок, літературні переклади, культурологічні розвідки, журналістські статті та рецензії тощо. Але найбільше визнання Кононенко отримала за коротку прозу: книжки її оповідань, новел та есеїв перевидаються в Україні, перекладаються за кордоном і є темами наукових досліджень. Коротку прозу Кононенко вже читають англійською, німецькою, французькою, хорватською, фінською та іншими мовами. Практично всі антології сучасної української літератури, перекладені та видані за кордоном, містять твори Євгенії Кононенко, а кілька з них отримали свої назви саме за назвами творів письменниці, включених до них. Літературні критики відзначають стиль Євгенії Кононенко: «Уже прозовий дебют Євгенії Кононенко у “Сучасності” дав підстави говорити, що в українську літературу прийшов цікавий прозаїк з оригінальним стилем. Багатьом оповіданням Євгенії притаманні передовсім легкість і розкутість письма, динаміка та внутрішній аристократизм, навіть тоді, коли вона описує нашу житейську дріб'язковість». Творчість мисткині також відзначено багатьма літературними та книжковими преміями. Вона є лавреаткою літературної премії «Гранослов», Всеукраїнського рейтингу «Книжка року», лавреаткою Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова», премії часопису «Сучасність», літературної премії часопису «Березіль» та інших. Першою книгою Марі-Франс Клер, виданою у співпраці з Євгенією Кононенко, був роман «П’ять майорців для мого незнайомця», який уже є в бібліотеці. Тепер колекція доповнилася другою роботою цього тандему. В одному з інтерв'ю Марі-Франс Клер зізналася: «За часів мого дитинства я ніколи не чула розмов про Україну. Були лише сльози й мовчання. Мені знадобилося багато часу, аби знайти місце моєї сім’ї у колективній історії, історії політичних вигнанців, тих, що втратили батьківщину, коріння... Написання моєї першої книги у 2016 році я пережила як звільнення». Бібліотека Сузір'я висловлює щиру подяку Євгенії Кононенко за подарунок і за внесок у популяризацію творів, які поєднують французьку та українську культури. Співробітники закладу мріють організувати спільний захід за участі обох авторок, щоб обговорити їхні книги та важливі для всіх нас теми.

Євгенія Кононенко: творчість, переклади та популяризація української літератури

Culture Obolon01 mins

До бібліотеки Сузір’я завітала відома українська письменниця та перекладачка Євгенія Кононенко. Хоч її перебування в Києві було дуже коротким. Працівники бібліотеки змогли поспілкуватися з авторкою та отримати унікальний подарунок — книгу «Неймовірна подорож» від Марі-Франс Клер. Ця книга є результатом співпраці французької письменниці з українським корінням та Євгенії Кононенко як перекладачки. Марі-Франс Клер, відома своєю…

Дізнатись більше
17 листопада 1908 року народився Кочур Григорій Порфирович – український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч, шістдесятник.

В цей день: культурні події 17 листопада – що відбулося

Culture Obolon01 mins

17 листопада 1908 року народився Кочур Григорій Порфирович – український перекладач, поет, літературознавець, громадський діяч, шістдесятник. Кочур належав до ключових фігур національно-культурного відродження в Україні в 60-х роках. Його оселя в Ірпені була центром, де збиралася опозиційно налаштована творча інтелігенція. Після першої хвилі арештів серед української інтелігенції 1965 року Кочур серед 139 авторів підписав лист-протест…

Дізнатись більше
16 листопада 1949 року народився Одайник Сергій Вадимович – український живописець, художник-монументаліст та член Національної спілки художників України.

В цей день: культурні події 16 листопада – що відбулося

Culture Obolon01 mins

16 листопада 1949 року народився Одайник Сергій Вадимович – український живописець, художник-монументаліст та член Національної спілки художників України. Працював в галузі станкового живопису та монументально-декоративного мистецтва. Створив низку пейзажів: «Дорога після дощу» (1976), «Весна у Голосіївському лісі» (1976), «Теплий вечір» (1979). Автор жанрових картин «Літо в Києві», «Біля Чорного моря» (1979), «Звуки літньої ночі» (1980)….

Дізнатись більше
У бібліотеці на Пріорці в проєкті «Майстерня радості» відбулася нова яскрава подія – майстер-клас із виготовлення милих текстильних котиків. Під керівництвом пані Наталії Чередніченко юні майстрині створили м'яких, затишних «муркотиків», які стали чудовим доповненням до їхніх творчих колекцій. Теплі, натхненні роботи стануть особливими подарунками для рідних або оригінальною прикрасою для дому. Розвиток виробництва тканин У XIV столітті в Італії починається перше виробництво текстильних матеріалів. Свого піку вона досягає вже у XVI-XVIII столітті. У той час найбільш розповсюдженими орнаментами вважалися рослинні, сюжетні та геральдичні. Серед італійського населення найбільшою популярною була парча. У середині XVIII століття у Франції досягає свого розквіту процес створення тканин, які змогли конкурувати з італійськими. Тут популярним були квіткові, архітектурні та жанрові малюнки. На території Київської Русі поширеними були льняні тканини. Згідно Геродоту на берегах Дністра і Дніпра цю рослину сіяли ще з часів скіфів. В XI столітті культура льону досягла свого піку. З неї виготовляли не тільки одяг, але і намети, прапори, вітрила і рибальські мережі. Також древні слов'яни використовували для виробництва одягу коноплі, кропиву, рогожу і лико, а також соснову хвою. Практично до XVII століття в Київській Русі не існувало виробництва шовку. Історія походження сучасних тканин Джинсова тканина сьогодні вважається однією з найбільш популярних, особливо серед молоді. З неї виготовляють не тільки відомі всім джинси, але і шорти, сорочки, комбінезони та майки. Історія виникнення цього матеріалу є досить складної й незвичайної. Вперше про неї згадувалося ще в середні століття. Тоді її використовували при виробництві вітрил, а також для захисту важливих вантажів на суднах. Потім з її допомогою почали створювати оббивки й намети. Атлас є досить популярною тканиною, яку використовують для створення багатьох речей. Секрет її виготовлення відкрили ще в Стародавньому Китаї. Тривалий час китайці тримали в суворій таємниці спосіб плетіння шовкових ниток. Але з часом технологія все ж змогла з'явитися в Японії, Індії, Таїланді й Кореї. Невелика кількість шовку возили в Древню Грецію, але його використовували переважно для одягу монархів, дворян і священнослужителів. В епоху Відродження шовкові тканини почали виробляти в Італії, Нідерландах, Франції та Іспанії. На Русі атлас став відомий в XV столітті. Творчий проєкт «Майстерня радості» у книгозбірні на Пріорці продовжує дарувати дітям радість самовираження і знайомити їх з різноманітними техніками. Щосуботи о 10:00 усі охочі мають змогу долучитися до майстер-класів і відчути радість творчості у затишній атмосфері.

Творчі суботи на Пріорці: бібліотека проводить майстер-класи

Culture Obolon01 mins

У бібліотеці на Пріорці в проєкті «Майстерня радості» відбулася нова яскрава подія – майстер-клас із виготовлення милих текстильних котиків. Під керівництвом пані Наталії Чередніченко юні майстрині створили м’яких, затишних «муркотиків», які стали чудовим доповненням до їхніх творчих колекцій. Теплі, натхненні роботи стануть особливими подарунками для рідних або оригінальною прикрасою для дому. Розвиток виробництва тканин У…

Дізнатись більше
Росія навмисно знищує культурну еліту України: з початку війни загинули 132 митці та 93 представники медіасфери

Війна забрала життя 132 митців і 93 журналістів — МКСК

Culture Obolon01 mins

Росія навмисно знищує культурну еліту України: з початку війни загинули 132 митці та 93 представники медіасфери. Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Культура Оболоні. “Війна забрала життя 132 українських митців та 93 медійників. Ці дані – не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як…

Дізнатись більше
До Міжнародного дня толерантності, який відзначається 16 листопада, у бібліотеці Дивосвіт для учнів ліцею 4 класу «Гармонія» відбулася бесіда-обговорення «На планеті толерантності». Під час заходу школярі обговорили важливість терпимості, доброзичливості та взаємної поваги, що допомагають підтримувати мир і злагоду в суспільстві. 16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності. Вона підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах. Толерантність вимагає справедливості та неупередженості від законодавства, а також забезпечення рівних можливостей для розвитку кожної людини. Проте, хоч закони є необхідними, їх недостатньо для виховання справді толерантного суспільства. Коли виникає страх чи зневага до інших, з'являється дискримінація та нетерпимість. Також це можна назвати відсутністю толерантності. Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом. Якщо всі країни дійдуть високого рівня толерантності, то зменшиться кількість конфліктів на тлі релігій, національних інтересів, культурних відмінностей. Простими словами, толерантність – це прийняття та повага до чужого вибору, особливостей, думок. Коли ви припускаєте, що інша людина може висловлюватись або проявляти себе як особистість вільно, без остраху бути засудженим. Вибір іншої людини — чи то віра, релігія, чи особисте життя — слід приймати як даність і поважати. Будь-які розбіжності потрібно обговорювати шляхом цивілізованої розмови, уникаючи мови ненависті та будуючи діалог, якщо ви впевнені у своїй позиції. Не варто плутати толерантність із поступкою, поблажливістю, відмовою від своїх переконань, байдужістю. Це відкритість до світу та людей, усвідомлення різноманітності навколишнього світу та його унікальності. Толерантність є ознакою впевненості у собі та усвідомленні надійності власних морально-етично-громадянських позицій. Учні в бібліотеці Дивосвіт дізналися, що кожна людина унікальна і має власні неповторні якості, які слід поважати та цінувати. Розмовляючи про важливість співчуття і підтримки, діти дійшли висновку, що толерантність – це основа добрих відносин між людьми. Завдяки цьому обговоренню школярі краще зрозуміли, як співчуття та повага один до одного можуть зробити світ навколо більш дружнім і гармонійним.

У бібліотеці Дивосвіт школярі обговорили значення толерантності для суспільства

Culture Obolon01 mins

До Міжнародного дня толерантності, який відзначається 16 листопада, у бібліотеці Дивосвіт для учнів ліцею 4 класу «Гармонія» відбулася бесіда-обговорення «На планеті толерантності». Під час заходу школярі обговорили важливість терпимості, доброзичливості та взаємної поваги, що допомагають підтримувати мир і злагоду в суспільстві. 16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності. Вона підтверджує, що толерантність…

Дізнатись більше
В цей день свій 58 рік життя відзначає Стус Дмитро Васильович – український письменник, літературознавець, редактор.

В цей день 15 листопада

Culture Obolon01 mins

В цей день свій 58 рік життя відзначає Стус Дмитро Васильович – український письменник, літературознавець, редактор. Член Асоціації українських письменників (від 1997). Голова Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» (від 9 лютого 2013). Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка (від січня 2012). Лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Стус Дмитро наголошує, що проти його батька…

Дізнатись більше