У бібліотеці на Пріорці тривають творчі зустрічі в межах проєкту «Натхнення». Юні художники збираються тут, щоб удосконалювати свої навички та розвивати фантазію.
Вони створюють яскраві малюнки, сповнені весняного тепла та радості. Керівницею занять є художниця Каріне Боровікова, яка допомагає дітям опанувати мистецькими техніками та віднайти власний стиль.
Учасники заходу дізнались, що пейзаж як напрям у живописі має давнє коріння. Уже в настінних розписах Стародавнього Єгипту, Риму та Греції можна знайти зображення природних елементів. Проте вони відігравали другорядну роль, слугуючи лише фоном для основних сюжетів. Як самостійний жанр пейзаж почав складатися у VI–VII століттях у мистецтві Китаю та Японії. Там природа мала не тільки естетичне, а й глибоке філософське значення.
У XVIII–XIX століттях пейзажний живопис набув популярності в Європі, особливо у Франції. Лише в епоху Відродження художники почали застосовувати перспективу та реалістичне відтворення природних ландшафтів. Остаточно пейзаж утвердився як окремий жанр у XVII столітті в Нідерландах, завдяки творчості таких митців, як Якоб ван Рейсдал та Ян ван Гоєн.
В Україні пейзажний живопис почав активно розвиватися в XIX столітті. Художники зверталися до зображення рідної природи, степів, гір, річок, відображаючи національний колорит.
Серед українських майстрів пейзажу варто відзначити Тараса Шевченка, який, крім літературної спадщини, залишив значний доробок у графіці та живописі. Зокрема, численні пейзажі з українськими краєвидами. Сергій Васильківський відомий зображенням українського степу, хат, козацьких шляхів і народного побуту. Архип Куїнджі, уродженець Маріуполя, поєднував реалістичний і романтичний підходи у своїх пейзажах. Зокрема у знаменитих «Місячній ночі на Дніпрі» та «Українській ночі». Іван Айвазовський, хоч і відомий як мариніст, створив чимало пейзажних робіт, зокрема кримських та українських краєвидів.
До того ж юні художники дізнались і про Федора Кричевського, який був один із засновників українського модернізму. Він гармонійно поєднував пейзажі з фігуративним живописом. Катерина Білокур передавала красу природи через детальні рослинні мотиви, часто стилізовані, але надзвичайно точні у передачі кольору й форми. Микола Глущенко працював у стилі імпресіонізму та постімпресіонізму, створюючи яскраві, живі пейзажі. Сергій Шишко відзначився картинами з видами Києва, Дніпра, Карпат, які стали символами українського живопису XX століття.
Організатори бібліотеки на Пріорці запрошують всіх охочих приєднатись до творчих зустрічей і відчути справжнє натхнення весни!
