28 вересня 1929 року народився Павличко Дмитро Васильович — український поет, перекладач, літературний критик, публіцист та шістдесятник.
Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з’явилася у 1953 році. Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля», «Чорна нитка»,«Правда кличе», — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. «Пальмова віть». У 1968 році вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені», «Таємниця твого обличчя», «Сонети» та ін. Дмитро Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет». Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова», «Над глибинами» та «Біля мужнього слова».
28 вересня 1956 року помер український письменник, новеліст та класик сатиричної прози XX століття — Остап Вишня.
Перший надрукований твір Остапа Вишні — «Демократичні реформи Денікіна» — побачив світ за підписом «П. Грунський» у Кам’янці-Подільському в газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 року. У цій же газеті було надруковано ще кілька фейлетонів молодого письменника, а з квітня 1921 року, коли він став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», розпочалися часи його активної творчості й систематичних виступів у пресі. Прізвисько Остап Вишня вперше з’явилося 22 липня 1921 року в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».
Остап Вишня проводив і велику громадську роботу. Він брав участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», в організації та редагуванні, разом з Е. Блакитним. Відома робота Остапа Вишні в оргкомітеті Спілки письменників.
В цей день 2008 року помер Скрипник Анатолій Миколайович — український письменник, літературний критик, журналіст, радіоведучий та член Національної спілки письменників України.
У 1976—1982 роках працював кореспондентом газети «Літературна Україна». У 1982—1986 роках був відповідальним секретарем комітету зі зв’язків із братніми літературами в апараті Спілки письменників України. На початку 1990-х років Скрипник працював завідувачем редакції газети «Зелений світ».
В цей день своє 83-річчя відзначає Яловенко Олександр Іванович — український художник-пейзажист, портретист та член Спілки художників України.
Народився у багатодітній родині вчителя Івана Антоновича Яловенка і козачки Софії Петрівни (Жовторіпенко). Олександр 4-й син, всього в родині Яловенків було 9 дітей. До малювання залучив старший брат Володимир, роботи якого ще зі шкільних літ брали на виставки до Києва. Як згадує Олександр Іванович: Родина жила бідно, нам з братом бракувало олівців. Змальовували до нігтя.
Має 8 республіканських виставок. Учасник всеукраїнських республіканських виставок. Постійний учасник виставки «Мальовнича Україна».
