23 листопада Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Цього дня ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок цих трагедій, вчинених радянським тоталітарним режимом. Голодомор 1932–1933 років, як і інші голоди, був наслідком політики сталінського режиму, що навмисно призвела до масштабних втрат серед населення України.
Відсутність продовольства, масові репресії, примусова колективізація, насильницьке вилучення врожаїв та продовольства в селах — усе це було частиною системи геноциду. Яке було спрямоване на підкорення та знищення українського народу. За різними оцінками, під час Голодомору в Україні загинули від 3 до 7 мільйонів людей. Масові смерті від голоду, жахливі умови життя та роботи в таборах, насильницькі депортації і репресії — все це залишило глибокий відбиток у колективній пам’яті українців.
Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв цього геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо зараз, ще раз засвідчують, як важливо зберігати живу пам’ять про минуле. Жертви Голодомору, як і жертви сучасної війни, мають бути шановані, а злочини проти людства — засуджені.
Український інститут національної пам’яті разом з Національним музеєм Голодомору-геноциду проводитимуть вшанування пам’яті жертв, загиблих від голоду, організовуючи різні заходи. Мешканці Києва зможуть відвідати музей і вшанувати пам’ять жертв голодоморів з 14:00 до 19:00. Окрім того, о 15:30 біля Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» (вулиця Лаврська, 3, Київ) буде організовано молебень за участі ієрархів Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви.
О 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої розпочнеться акція «Запали свічку» на підтримку пам’яті жертв геноциду. Цей день є можливістю не лише згадати страшні події минулого, а й нагадати світу про необхідність гідного вшанування тих, хто став жертвами цих злочинів.
Українці не забувають. Пам’ять про Голодомор, як і про інші трагедії нашої історії, залишається живою і передається з покоління в покоління. Сьогодні це нагадування про важливість боротьби за свободу та незалежність, яка триває і в наші дні.
