В цей день 8 грудня 1876 року народилась Крушельницька Марія Степанівна – українська акторка, письменниця, громадська діячка.
Народилась в сім’ї поштового службовця, згодом музиканта в театрі товариства «Руська бесіда» Степана Слободи. Мала трьох братів і сестру. Навчалася в українській гімназії в м. Львові.
Від 1893 грала в українському театрі т-ва «Руська бесіда». Виконувала головні ролі в п’єсах І.Карпенка-Карого, М.Старицького, І.Франка, Ю.Крашевського, Г.Зудермана. З театром об’їздила всю Галичину, гастролювала в Польщі.
У 1899 році (як указано в неопублікованому рукописі) написала п’єсу на 3 дії «Мачуха». 1901 — одружившись із громадським діячем і журналістом Антоном Крушельницьким, невдовзі покинула сцену. 1901 року – в друкарні т-ва «Руська бесіда» побачив світ цикл її оповідань «І хто ж вона була?», «Прощання», «Хвилі туги». А також «Поезія молодих її літ», «Штука». Були об’єднані у збірку під назвою «І хто ж вона була?» (Чернівці, 1901).
Друкувалася в газетах «Буковина» та «Діло», альманахах, журналах «Літературно-науковий вістник», «Нові шляхи», «Нова хата». Брала участь у виданні читанок, організації театральних гуртків та культурно-освітніх закладів. Багато часу віддавала сім’ї, вихованню дітей, допомагала чоловікові в редагуванні «Нових шляхів» і «Критики».
Пропагувала ідеї емансипації жінок. Зокрема в альманасі «Жіноча доля» (Коломия, 1928) опублікувала статтю «Нова жінка», в якій виклала свої думки про новий тип жінки-українки.
У травні 1934 р. переїхала з чоловіком і родиною до Харкова (УСРР), де на той час уже жили її донька й один із синів — Іван. Продовжувала писати, виступала в періодичній пресі на педагогічні теми. Після арешту членів її родини і страти в грудні цього ж року її синів Івана й Тараса тяжко захворіла. Померла в одній із лікарень Харкова від хвороби серця.
8 грудня 1927 року народився Манойло Микола Федорович – український оперний співак (баритон) та вокальний педагог.
Народився у с. Манили на Харківщині. Ще до закінчення Харківської консерваторії, у 1958 році, став солістом Харківського театру опери та балету. До 1987 року співак виконав більше 30 провідних партій в операх М.Лисенка, П.Чайковського, А.Рубінштейна, Д.Верді, Д.Пуччіні та інших.
З 1980 р. викладав у Харківському інституті мистецтв ім. І.Котляревського.
