В цей день 1931 року народився Лоза Адольф Іванович – український художник, педагог.
Народився у Маріуполі, більша частина життя пов’язана з Одесою. Останні 7 років працював на посаді доцента кафедри живопису художньо-графічного факультету Південноукраїнського педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.
Майстер пейзажу, Адольф Лоза був співцем Одеси та її мальовничих околиць. На його рахунку десятки виставок по всьому світу, його картини – в зібраннях колекціонерів мистецтва багатьох країн.
В цей день своє 39-річчя відзначає Соколюк Остап – український письменник.
Народився в місті Коломия Івано-Франківської області. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Викладач української мови та літератури, музичного фольклору та іспанської мови. У 2011 році закінчив курси кінорежисури у Олександра Шапіро. В цей час познайомився з режисером Максимом Марченком. Результатом цієї зустрічі став сценарій комедійного серіалу «Парадайз Продакшн».
Остап Соколюк пише в жанрах магічного реалізму, фетезі та кібер-фантастики. Дебютував 2011 року романом «Людина в (м)асьці». Далі були романи: «Ені», «Перші півні», «Вийти з кола», «Дарксіті».
В цей день 1855 року народився Сластіон Опанас Георгійович – український художник. Архітектор і педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею.
Народився у Бердянську в родині іконописця, вчився в Петербурзькій Академії Мистецтв. Там познайомився з художником Порфирієм Мартиновичем. Вони разом мандрували Україною, вивчали і малювали побут селян та міщан. Опанас навіть придбав фонограф, щоб записувати кобзарів. У дослідженні кобзарства Сластіон співпрацював із Климентом Квіткою та Лесею Українкою. Зібрані етнографічні матеріали оформлював в тематичні альбоми – старовинний одяг, вишивки, орнаменти, архітектурні деталі.
З 1887 до 1900 року Сластіон працював при Технічному комітеті Військового міністерства художником з проєктування убмундирування військ. Очолював в цей час Український клуб у Петербурзі. Протягом 1900-1928 років викладав у Миргородській художньо-промисловій школі.
Ілюстрував твори Шевченка, писав пейзажі та жанрові картини, в яких виразно прослідковується національний зміст. Як ілюстратор співпрацював з багатьма видавництвами, зокрема, часописом «Рідний край» Олени Пчілки.
Під час революційних подій 1917-1920 років рятував художні шедеври з маєтків відомих родин. На основі зібраного матеріалу в 1920 р. було відкрито «Науковий і художньо-промисловий музей». Там було близько 600 експонатів.
Сластіон спроєктував низку громадських будівель в українському стилі, зокрема, кооперативних товариств. А також споруди на території Миргородського курорту, будинок земського лікаря у Чорнухах, будинки у Великих Сорочинцях. Тривалий час ці споруди не мали охоронного статусу, за совєтів вони часто піддавалися руйнуванням. Особливо архітектурні невігласи й русифікатори намагалися позбутися оригінальних башточок-прибудов як виразної ознаки українського модерну.
Зі спадщини Сластіона найбільш відомі земські школи, побудовані за створеними ним у 1913-1916 роках проєктами. Навчальним закладам він надав яскравого національно орієнтованого вигляду. Школи мають характерну ознаку – шестикутні вікна і вежі, цегляний декор на фасаді повторював український народний візерунок. Відомо понад півсотні шкіл, побудованих за цими проєктами. Приклад побудови цих шкіл викликав низку запозичень в інших регіонах – на Черкащині, Київщині та Миколаївщині.
