В цей день 1931 року народився Юрій Миколайович Мажуга – український актор театру та кіно.
Юрій Мажуга закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого у 1953 році.
Його знають як шанувальники кіно, так і театральна публіка. У кіно він запам’ятався за багатьма ролями. Зокрема у стрічках: «Миргород і його мешканці», «Хомут для Маркіза», «Трест, який лопнув», «Криниця для спраглих». Також «Штормове попередження», «Канкан в англійському парку», «Козаки йдуть».
Театрали пов’язують Юрія Мажугу з виставами «Кішка на розпеченому даху», «Старомодна комедія» та «Ревізор». Сам Юрій Миколайович вважає себе передусім театральним актором. Він понад 55 років служив на сцені Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки. Також був професором Київського національного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. За час викладацької діяльності виховав не одне покоління акторів.
Юрій Мажуга – лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка та премії «Київська пектораль». Загалом зіграв понад 100 ролей у театрі та кіно.
В цей день 1896 року народився Лев Львович Ґец – український художник та графік.
Лев Ґец народився у Львові в багатодітній родині з українсько-польським корінням. Навчався у Львівському художньо-промисловому училищі, а згодом закінчив Краківську академію красних мистецтв. З 1950 року став професором цього ж навчального закладу.
До завершення навчання встиг взяти участь у бойових діях. Спочатку воював у складі Українських Січових Стрільців під час Першої світової війни. Згодом долучився до польсько-української війни 1918–1919 років. Був тяжко поранений у ноги.
В той період Лев Ґец створив цикл малюнків під назвою «Антологія стрілецької творчості». Це була серія щирих, емоційних і правдивих робіт. Після завершення академії викладав малювання в гімназії міста Сянок. Серед його учнів – майбутній поет Богдан-Ігор Антонич.
Місто Сянок став для художника другою домівкою на дванадцять років. Тут він активно займався громадською діяльністю. Працював над збереженням і популяризацією лемківської культури. Заснував товариство «Лемківщина» та створив однойменний музей.
Після Другої світової війни Лев Ґец мешкав у Кракові. Там його називали «українським послом». Він створив понад 3500 робіт – малюнків, акварелей, живопису. Близько 150 картин і 15 дереворитів присвячено темі Лемківщини («Нужда», «Водонос», графічні портрети).
Після відвідин Києва у 1969 році Лев Ґец створив ескізи «Золоті ворота» та «Будинок Тараса Шевченка». Протягом багатьох років про митця в Україні майже не згадували. Його альбоми зберігаються в Кракові та Римі.
