В цей день 1973 року народився Перцов Данило Володимирович – український композитор, мультиінструменталіст.
Дизайнер, член Спілки композиторів України.
Народився в Києві в сім’ї відомих художників-графіків. Початкову освіту здобув у Київській спеціалізованій музичній школі імені Лисенка, де факультативно займався композицією в класі Віктора Пацукевича. 1992 року відбувся творчий дебют композитора. Відбулось це на фестивалі «Прем’єри сезону». Там і прозвучав твір «Кондукт Бабиного Яру» у виконанні ансамблю «Київська камерата» під орудою Володимира Сіренка.
У 1992 – 1998 роках навчався в Київській консерваторії (клас композиції Мирослава Скорика та Денисенко Марини). В ці роки захопився автентичним виконавством, грав на шалмеї, цинку та поморті. Входив у композиторське об’єднання «ВІССГ», разом з Григорієм Немировським, Вікторією Польовою. А також Святославом Луньовим, Сергієм Ярунським, Веніаміном Левицьким, Сергієм Зажитьком і Людмилою Юріною.
1997 року в НМАУ відкрито першу в Україні кафедру музично-інформаційних технологій, обладнання якої було закуплено на гроші гранту фонду «Відродження». Ця студія стала значним поштовхом для розвитку творчості композиторів київської школи в електронному напрямку.
У 1998 – 2001 роках стажувався в аспірантурі в класі Левка Колодуба. В ці ж роки брав участь в театральних проєктах – спектакль «Морфій, звуки» Дмитра Богомазова. А також в хореографічному етюді «Овса і Пітер» Лариси Венедиктової, «опера в трьох наближеннях» Virginalia для двох танцюристів та інших.
В цей день своє 50-річчя відзначає Коверзнєв Костянтин Леонідович – український поет, прозаїк, літературний критик, журналіст. Лауреат міжнародної премії «Гранослов» та член Національної спілки письменників України.
Перші публікації Коверзнєва з’явились в 1989 році в газеті «Вечірній Київ». 1990 року в газеті «Молода гвардія» з’являється оповідання «Голодна осінь», присвячене темі Голодомору. У цей період автор також друкується в заводській багатотиражці «Робітнича трибуна». Зокрема, саме там побачило світ оповідання «Перукарня». 1990 року бере участь у заходах в рамках поетичного фестивалю «Золотий гомін».
На час навчання в університеті припадає поетичний дебют Коверзнєва. За 1994 рік двічі в газеті «Український оглядач» виходять добірки віршів молодого поета. В журналі «Україна» з’являється добірка «Напівглухий кут», а в часописі «Дзвін» — добірка «Диван оснулих». 1995 року в літературній газеті «Знак» з’являється оповідання «Триніжок сну». Протягом 1995 – 1999 років поет випускає три самвидавські збірки поезій «Мандри», «Невблаганний оптимізм» і «Живосрібло во хресті».
1997 року він стає лауреатом міжнародної премії для молодих літераторів «Гранослов». Наступного року видавництво «Гранослов» випускає друком збірку поезій «Немає жалю». 1998 року бере участь у колективній збірці «Шлях на Говерлу» (Січеслав).
Коверзнєв активно друкується в літературній періодиці: зокрема, в журналах «Дзвін», «Український засів», «Київ», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу». А також «Світо-вид», «Підземний перехід», «Робот», «Українські проблеми» тощо.
