8 листопада 1883 року народився Луцький Остап Михайлович – український поет, публіцист, літературний критик та перекладач.
Освіту здобув у Празькому, Львівському і Краківському університетах. Після повернення на батьківщину брав активну участь у літературному житті Львова, став одним з учасників відомої літературної групи «Молода Муза». Згодом очолив чернівецьку газету «Буковина». Залишив чималу спадщину в галузі літературної критики.
Під час Першої світової війни Остап Луцький був офіцером австрійської армії, а у 1918 – ад’ютантом ерцгерцога Вільгельма Габсбурга; під час українсько-польської війни 1918–1919 рр. – сотником Української Галицької Армії. У 1920 – представником української армії у штабі польського війська, зв’язковим Петлюри з Пілсудським. Навіть під час бойових дій він знаходив час для поезії – перекладав з французької вірші Поля Верлена. Після війни Остап Луцький оселився на Стрийщині й поринув у громадське життя, ставши одним з організаторів кооперативного руху в Галичині. Він обіймав посаду директора банку «Селянська каса», а у 1928–1939 рр. був головою Центросоюзу у Львові та директором Ревізійного союзу українських кооперативів.
В цей день 1891 року народився Олесь Досвітній – український письменник доби Розстріляного відродження.
Перша книжка оповідань Олеся Досвітнього — «Розкаяння» та «Чия віра краща» — вийшла ще 1920 року. У 1924 виходить нова збірка оповідань «Тюнгуй», що здобула широку популярність, і за життя автора мала чотири перевидання. Так Олесь Досвітній увійшов до когорти зачинателів української радянської літератури. Він стає членом близьких йому письменницьких організацій: «Гарт», ВАПЛІТЕ та ВУСПП.
Упродовж 1920-х років Олесь Досвітній перебував у центрі бурхливого літературного життя. З-під його пера, крім публіцистики, вийшло багато оповідань та повістей.
В цей день 1943 року народився Стецько Дмитро Григорович – український художник, скульптор.
Дмитро Стецько – представник західноукраїнського мистецького андеграунду 1970-80-х, відомий як живописець та скульптор, однак на початку XXI сторіччя заявив про себе акварелями.
Після погрому андеграундної виставки художників у Ізмайлівському парку (1984 р.) у Москві партійні органи взялися за подібну зачистку і по регіонах: Стецька позбавили майстерні в Тернополі й не давали можливості творчо працювати, тобто жити з праці художника.
На початку Незалежності Дмитра Стецька прийняли до Спілки художників Україні, й на одному з пленарних засідань він запропонував перереєструвати всіх членів організації, вилучивши з неї тих, хто співпрацював з тоталітарним режимом. Коли ж цю пропозицію ніхто не прийняв, Дмитро Стецько покинув лави Спілки художників. І тоді він ініціював створення Національної Асоціації Митців.
8 листопада 1869 року народився Яциневич Яків Михайлович – композитор, диригент і фольклорист родом з Білої Церкви на Київщині.
Учень Миколи Лисенка в Києві, з яким у 1891–1904 роках засновував українські хори. Диригент чоловічого хору Київського університету (1903–1906) і міського хору в Одесі (1925–1930). Твори: симфонія «1905 рік», ораторія «Скорбна мати», церковна музика (служба Божа, кантати на теми святих Юрія, Василія, Петра й Павла), хорові твори, понад 200 обробок народних пісень.
