В цей день 1888 року народився Лепкий Левко Сильвестрович – український письменник, видавець, композитор.
Брат Богдана Лепкого. З початком Першої світової війни стає одним із перших організаторів Легіону Українських Січових Стрільців. Після війни був редактором декількох сатирично-гумористичних журналів у Львові.
Один із засновників першого на західноукраїнських землях літературно-мистецького театру «Співомовки». А також лялькового театру сатири й гумору «Вертеп наших днів». У 1939 році виїхав до Кракова, у 1944 – до США. Там став активним учасником громадського життя української діаспори, відновив видавництво «Червона Калина». Публікував спогади, оповідання, вірші та нові пісні.
Левко Лепкий є автором музики (слова написав брат – Богдан Лепкий) знаменитої стрілецької пісні-реквієму «Журавлі». Пісня вже встигла стати народною. У 1992 році редакцією журналу «Тернопіль» встановлено літературно-мистецьку премію імені братів Лепких. Нині – Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких.
В цей день 1900 року народилась Білокур Катерина Василівна – видатна художниця, майстер декоративного розпису.
Автор фантасмагоричних пейзажів та натюрмортів – «Декоративні квіти» (1945), «Привіт врожаю» (1946). Зокрема і «Колгоспне поле» (1948-1949), «Цар Колос» (1949), «Сніданок» (1950) та ін.
Катерина Білокур не здобула навіть початкової освіти. Читати, писати і малювати навчилася самотужки. Батьки забороняли їй вчитися, спалювали малюнки. Вона потайки виривала аркуші з школярського зошита молодшого брата й малювала. А ще брала шматочки полотна у матері, дошки – у батька. Пензлики робила сама. Її кумиром був Тарас Шевченко. Під час війни Катерина Білокур хворіла, була прикута до ліжка. Потім був голод 1947 року, коли багато хто з односельців помер, а її сім’ю врятували декілька колосків. Саме цим колоскам художниця присвятить картину «Цар-Колос», увіковічнивши на полотні скромне колосся пшениці.
У 1954 році вісім картин художниці експонуватимуться на виставці в Луврі, удостояться компліменту Пікассо. Три картини, серед яких був і «Цар-Колос», назавжди залишаться за кордоном – їх викрадуть. 1977 року в селі Богданівка (батьківщина мисткині) відкрито музей-садибу художниці. На мольберті в її кімнаті – недописана картина – розкішні жоржини на синьому тлі.
В цей день 1950 року народився Садовський Віталій Михайлович – художник, іконописець.
Родом з Хмельниччини. Після закінчення Одеського морехідного училища працював на суднах, побував у різних країнах Азії, Африки, Океанії тощо. Згодом закінчив Львівське училище декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша. З 1990 року жив у Польщі. Займався живописом, книжковою ілюстрацією, скульптурою, захоплювався художнім фото.
Його картини зберігаються у приватних галереях Японії, США, Канади, Німеччини. У творчості багато черпав з досвіду таких майстрів, як Босх, Гойя, Бруно Шульц.
Плідно працював іконописцем. Одна з найбільш відомих робіт – розпис Вроцлавського собору св. Вінсента.
