В цей день 1850 року народився Володимир Григорович Барвінський – український письменник та громадський діяч.
Народився 25 лютого 1850 року в селі Шляхтинці (нині Тернопільський район Тернопільської області) в родині священника.
Початкову освіту здобув у народній школі рідного села. Згодом навчався у Першій тернопільській гімназії. У 1869 році вступив на правничий факультет Львівського університету, який закінчив у 1872 році. Після цього працював в адвокатських канцеляріях Львова. Був одним із співзасновників товариства «Просвіта» та «Руського Товариства Педагогічного».
У 1876 –1880 роках був редактором журналу «Правда». У 1880 –1883 роках заснував і став першим редактором найбільшого українського друкованого видання в Галичині «Діло». Воно виходило майже безперервно до 1939 року. Жив і працював Володимир Барвінський у редакції. У середині 1870-х років написав повість «Безталанне сватання». У ній письменник відобразив особливості життя вчителів, чиновників, духовенства, селянства та польської шляхти. В окремих епізодах, зокрема в описах панського бенкету, майстерно використав сатиричні засоби для викриття суспільних вад.
В цей день 1871 року народилася Леся Українка – українська письменниця й перекладачка.
Лариса Косач, відома як Леся Українка, народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський (нині Звягель). Її батько, Петро Косач, працював службовцем, а мати, Ольга Драгоманова-Косач, – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.
У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники й музиканти, влаштовували мистецькі вечори й домашні концерти. Великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки мав дядько Михайло Драгоманов – відомий громадський і культурний діяч.
Свій перший вірш «Надія» Леся Українка написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки – Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році, у Львові, в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилося ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові вийшла перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».
Ще в дитячі роки письменниця захворіла на туберкульоз, з яким боролася усе життя. Хвороба спричинила те, що дівчина не ходила до школи. Попри це, завдяки матері, а також Михайлу Драгоманову, вона дістала глибоку й різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну й світову літературу, історію, філософію.
Побувавши 1891 року на Галичині, а згодом і на Буковині, Леся познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Зокрема з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм та Наталією Кобринською.
