В цей день 1840 року народився Марко Лукич Кропивницький – український письменник, драматург і театральний режисер.
Народився Марко Кропивницький 22 травня в селі Бежбайраки (нині село Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області). Батько, Лука Іванович, походив зі шляхетного роду Кропивницьких гербу «Сас». Попри походження й посаду управителя поміщицьких маєтків, він, як писав драматург в «Автобіографії», був людиною «труда мозольного» і добре знав, що таке злидні. Через специфіку служби він не мав змоги приділяти багато уваги вихованню дітей. Та все ж Лука Іванович дбав про сім’ю як міг і намагався дати синові та доньці освіту, яку лише дозволяли обставини. Мати, Капітоліна Іванівна, зросла в бідній родині колишнього кріпака. Вона мала гарний голос, грала на фортепіано, флейті, гітарі та багатьох інших інструментах. Проте, на відміну від чоловіка, була легковажною. Коли синові виповнилося п’ять років, Капітоліна Іванівна залишила сім’ю заради гусарського офіцера. Так Марко Кропивницький став напівсиротою при живій матері.
З 1862 року Марко Кропивницький відвідував заняття на юридичному факультеті Київського університету як вільний слухач. Любов до мистецтва привела його до театру, щоб побачити знамениту актрису Ольгу Фабіанську. Того вечора вона грала роль хлопчика в перекладній мелодрамі. Гра акторки справила таке враження, що юнак кілька днів перебував у напівмаренні. Зрештою він вирішив одружитися з нею, забув про все інше й ночами почав писати п’єсу українською мовою.
Це був його перший драматичний твір — «Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо спобіжить».
Коли Марко Кропивницький вдруге побачив актрису у виставі за французькою п’єсою Деннери й Лемуана «Материнське благословення, або Бідність і честь», він був глибоко вражений. Тоді остаточно вирішив присвятити себе театру.
Провчившись трьома семестрами у статусі вільного слухача, Марко Кропивницький повернувся до Бобринця. Там із лютого 1864 року працював у повітовому суді на посаді «столоначальника по гражданській часті». Причиною повернення стало створення театрального гуртка акторами Соболєвими — братом і сестрою. Активну участь у його роботі брав і молодий Іван Тобілевич. Після від’їзду Соболєвих Марко Кропивницький фактично очолив гурток. Він виступав і як актор, і як режисер, маючи успіх в обох ролях.
Завершити освіту йому не вдалося, Марко Кропивницький навчався самостійно. Особливо активно він займався самоосвітою після переїзду до Єлисаветграда, куди в 1865 році перевели повіт. Там були бібліотеки. На державній службі Марко Кропивницький не просувався, а часом і зовсім втрачав заробіток через участь в аматорських виставах.
Під час життя в Єлисаветграді він грав у приватному театрі Трамбіцького.
Виступав разом з місцевими аматорами. У вересні 1871 року після смерті батька він остаточно покинув державну службу. Продажем спадкового господарства забезпечив собі кошти та разом з дружиною Олександрою переїхав до Одеси.
В Одесі Марко Кропивницький отримав запрошення зіграти роль Стецька у виставі «Сватання на Гончарівці». Виступ мав шалений успіх. Газета «Одесский вестник» писала: «Дебютант у ролі Стецька Кропивницький привернув загальну увагу своєю грою. Під час виходу його на сцену регіт глядачів майже не змовкав…».
