В цей день 15 січня помер Бурлюк Давид Давидович – український художник-футурист, поет, теоретик мистецтва.
Один із чільних творців українського модернізму початку XX століття. Народився на хуторі Семиротівщина, що на Харківщині. Його батько походив з роду запорізьких козаків. У 1893-1895 роках Давид Бурлюк навчався в Олександрійській чоловічій гімназії (Суми). Художню освіту здобув у Казанській художній школі, Одеському художньому училищі. А також в мистецьких студіях Мюнхена та Парижа. Незабаром після вступу в 1893 році був відрахований з гімназії у зв’язку з хворобою і несплатою за навчання. Знову продовжив заняття з 1894 року до серпня 1895 року.
Уже в гімназії Давид отримав прізвисько «художник» і саме там здібності Бурлюка вперше відмітив вчитель малювання, художник Олександр Карлович Веніг. У той самий час недалеко від Сум, у місті Конотопі, жив Казимир Малевич.
«Повсякчас з любов’ю думаю про Давида. Чудовий друг. Мій справжній учитель. Бурлюк зробив з мене поета. Читав мені французів і німців. Видавав мені щодня по 50 копійок, щоб я писав, не голодуючи», – згадував Володимир Маяковський, який навчався з Бурлюком в художньому училищі. У 1922 році Бурлюк разом з родиною емігрував до США, через 8 років отримав громадянство. На чужині не розгубився – писав поезію, організовував виставки, видавав мистецький журнал. Займався живописом (перевагу надавав пейзажу).
15 січня 1992 року Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою.
Створення сучасного Гімну України бере початок з осені 1862 року, коли український вчений-етнограф, поет і журналіст А також активний діяч українського визвольного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський написав патріотичного вірша «Ще не вмерла Україна». Пророчі слова Павла Чубинського потужно зазвучали, коли були окрилені музикою Михайла Вербицького. Скромного священика, обдарованого талантом митця, одного з основоположників української композиторської школи.
Перше документальне свідчення виконання пісні «Ще не вмерла Україна» датується 10 березня 1865 року. Це офіційно вважається датою першого публічного виконання національного гімну. Цікаво, що перший тиражований на грамплатівці запис цієї пісні зробила студія Columbia (США) у 1916 році.
Як гімн ця пісня звучала за часів Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки. Зокрема Гетьманату та Директорії. Але державне затвердження ця пісня одержала лише 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала недовго. Разом з її занепадом гімн був заборонений угорським урядом. Так само, як і понад 70 років у Радянській Україні.
Своє нове дихання і нове життя український гімн здобув під час Революції Гідності. це відбулось, коли сотні тисяч людей співали заповітні слова, наче святу молитву. Патріотична пісня, написана понад 150 років тому, стала одним із втілень споконвічного прагнення українців до свободи. Поєднала крізь віки всіх борців за незалежність і стала справжнім, а не казенним символом нинішньої України.
