За календарем – листопад, але, здається, вже запахло Різдвом. Принаймні у нас – точно! Учора ми знову зібралися у бібліотеці на Пріорці, щоб відчути магію українських традицій, родинне єднання та тепло свят. Майстерка з виготовлення Дідуха подарувала незабутні моменти.
Дідух створює особливу атмосферу, наповнену не лише ароматами злаків та різнотрав’я, а й вірою у світле завтра, тяглість українських традицій та історії загалом.
За традицією дідуха робили ще влітку під час жнив з колосків пшениці, жита, вівса або льону, прикрашали квітами, стрічками та різнотрав’ям. Дідуха виготовляли з першого або останнього снопа, що символізувало завершення рільничого року. До сучасних дідухів майстри додають різні трави, суцвіття.
Існують і правила створення оберегу: кількість колосків у пучках може бути кратною 4 (кількості тижнів у місяці), 7 (кількості днів у тижні) чи 12 (кількості місяців у році). Додатково, сучасні творці Дідухів надають їм символізму за ярусами, де нижній (розгалужені ноги) символізує світ померлих, середній – світ живих, верхній – світ богів.
Дідух – давня українська традиція, яка сягає дохристиянських часів і символізує зв’язок між поколіннями, багатство, достаток і дух предків. Цей особливий сніп з колосків урочисто заноситься до хати на Святвечір, щоб наповнити дім добробутом та захистити від бід. Дідух символізує багатий врожай та добробут, його пишність на Різдво асоціювалася з майбутнім урожаєм. А ще – це родинний оберіг, символ захисту родини від злих сил і втілення родинної гармонії.
Залишається додати, що майстерку традиційно провела пані Наталія Курінна, за що ми щиро вдячні!
