На черговому засіданні читацького клубу, що діє при бібліотеці “Обрій” мова йшла про творчість сучасної української письменниці Тамари Горіха Зерня.
Зокрема мова йшла й про її пронизливий роман “Шептуха” – книгу, яка не залишає байдужим нікого. Книгу, яка майстерно поєднує у собі і елементи містики, і історичні довідки, і реалістичний опис нашого сьогодення.
“Шептуха” – про пошуки себе, втрати, пам’ять, внутрішню силу і ті слова, які треба сказати близьким вчасно… або не казати зовсім. Це текст, який змушує не просто читати, а переживати, пропускати через себе, зупинятися і думати. Під час зустрічі ми не лише аналізували характери героїв творів – ми говорили про себе. Про власні страхи, досвід, втрати і вміння триматися. Книга не дає готових відповідей. Вона змушує шукати їх у собі.
Герої роману викликали у присутніх різні емоції: від співчуття – до неприйняття, від розуміння – до внутрішнього спротиву.
Головна героїня Ольга, наприклад, привабила нас своєю небайдужістю, пошуками себе у цьому світі, глибокими роздумами про родинні зв’язки, щирою любов’ю до людей і природи.
Наша зустріч була цікавою та емоційною. Щирою. Глибокою. Але дуже потрібною.
Бо це була не лише розмова про книгу – це була розмова про нас самих, спомини про себе перед початком повномасштабного вторгнення та перші місяці війни.
Ми дійшли висновку: як добре, що в сучасній українській літературі з’являються такі твори, які написані ніби про кожну з нас. Вони змушують задуматись над особистим, пригадати щось своє, допомагають знайти в собі сили жити далі.
Порада від учасників зустрічі: радимо прочитати цей роман, перш за все – жінкам, адже він, на нашу думку, дуже “жіночий” ( в хорошому сенсі цього слова). “Шептуха” торкається найглибших струн душі.
Дякуємо всім, хто був цього дня з нами. Адже кожне засідання читацького клубу “Разом” – це більше, ніж просто читання та обговорення прочитаного, це щире спілкування у дружньому колі.
Запрошуємо на наступну зустріч читацького клубу 5 травня об 11:00 в нашій бібліотеці. Знову будемо говорити про сучасну українську прозу, зокрема роман М. Гримич “Юра”.
