В цей день у 1993 році у Києві було відкрито пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932 — 1933 рр.
Голодомор 1932—1933 років є однією з найбільш глобальних трагедій в історії українського народу. Символізує собою хрест, матір-берегиню, як символ України, з опущеними від розпачу руками й дитиною на грудях. Автори — скульптор Василь Перевальський, архітектор Микола Кислий.
В цей день 1925 року померла Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна — українська артистка, одна із засновниць театру в Ромнах.
За час своєї майже сорокарічної праці в театрі Г. Затиркевич-Карпинська зіграла близько 130 ролей, створила образи задерикуватих, веселих, балакучих та енергійних жінок. Недарма, мабуть, її учитель в акторському мистецтві Марко Кропивницький називав Ганну Петрівну «радісною актрисою» і жартома казав, що вона, як «барабан в оркестрі».
Актриса створювала не маску, а живий образ, обумовлений психологічними та соціальними обставинами. Тому, наприклад, створені нею образи лихих свекрух, двох Ганн з «Безталанної» І. Карпенка-Карого і «Зайдиголови» М. Кропивницького мали складну психологію примхливої жіночої натури, в якій попри всю жорстокість, ще жевріє щось людяне.
В цей день у 1875 році народився Кошиць Олександр Антонович — український композитор та письменник.
З 1911 року дирекція Імператорського музичного училища запропонувала Кошицю Олександру вести клас хорового співу в училищі, а пізніше — в консерваторії. У 1912 році Микола Садовський запросив Олександра Кошиця на посаду диригента свого театру, де він ставив опери Миколи Лисенка, Дениса Січинського, П’єтро Масканьї та ін. Зокрема писав музику до п’єс «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького, «Казка старого млина» Спиридона Черкасенка та ін. У 1916–1917 роках був хормейстером та диригентом Київської опери.
В цей день 87 років тому народився український письменник та фольклорист — Чабаненко Віктор Антонович.
Чабаненко опублікував понад 500 наукових праць. Є лауреатом премій імені Петра Чубинського та Я. Новицького. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору Нижньої Наддніпрянщини, зокрема видання «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини».
