В цей день 1872 року народився український кобзар, відома особистість із чернігівського Полісся – Пархоменко Терентій Макарович.
До тексту кобзар ставився вільно. Дозволяючи собі деякі зміни, відзначав, що «всякий співає по своєму норову». Відомий фрагмент музичної рецитації від Т. Пархоменка, зокрема, «Дума про Федора Безродного» майже тотожний до того, що М. Лисенко записав від кобзаря Остапа Вересая.
Високу оцінку його виконавської культури давали відомі фольклористи, етнографи, письменники: І. Франко, М. Сумцов, М. Сперанський, А. Лисовський, Олена Пчілка та багато інших дослідників українського мистецтва. Мистецтво Т. Пархоменка мало велике значення для подальшого розвитку гри на бандурі в Україні. Він мав чимало послідовників. Зокрема, колишній його поводир В. Потапенко (1888—1934) згодом став концертним кобзарем, організатором та керівником однієї з кобзарських шкіл Києва.
В цей день 1933 року народився український народний художник – Шутєв Іван Михайлович.
Іван Шутєв народний художник України, учень Й. Бокшая і А. Ерделі. Входить до когорти закарпатських майстрів натюрморту. Різножанровий пейзажист. На його полотнах — гірські панорами рідних митцю Карпат і узбережжя Північного моря, села верховини та міські краєвиди Ужгород, Будапешт, Бухари, Самарканда.
Увіковічнив для нащадків майже всі старовинні дерев’яні церкви Закарпаття.
28 жовтня 1751 року народився Бортнянський Дмитро Степанович – український композитор, співак, капельмейстер.
Автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Мав значний вплив на подальший розвиток класичної музики на Гетьманщині.
В цей день 1895 року народився Майк Йогансен – український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження». Також — перекладач, критик, лінгвіст, сценарист. Один із засновників літературного об’єднання ВАПЛІТЕ.
Перші вірші Йогансен написав німецькою і російською мовами. Про себе як про українського поета він заявив 1921 року публікаціями в журналі «Шляхи мистецтва», збірниках «Жовтень» і «На сполох», альманахові «Штабель».
На початку творчого шляху молодому поетові властивий мотив мрійних «островів хмар», що його Олександр Білецький назвав «запізнілим романтизмом». Та бурхлива доба швидко «перемагнітила» Йогансена. Сповнений сподівань на національне й соціальне оновлення поет видає збірку «Д’горі», в одному з розділів якої — «Скоро forte» — поетичними засобами у високих героїчних тонах відтворив добу революції й громадянської війни.
28 жовтня 1881 року народився Макогон Дмитро Якович – український педагог, письменник та культурно-освітній діяч.
Вчителював у сільських та приватних школах на Буковині та в Галичині. Дебютував збіркою віршів «Мужицькі ідилії» (1907), в якій з гіркою іронією писав про безпросвітне життя селянина. Поезія «Два листи» – про сумну долю емігранта і його родини – поширилася на Буковині та Покутті як народна пісня. Гімном радикальної партії Буковини став його вірш «До боротьби».
