В цей день 11 грудня 1986 року помер Верменич Володимир Миколайович – український композитор, хоровий диригент, педагог.
1934 року сім’я переїхала до Горлівки, потім до міста Сорокине. В евакуації на Уралі спочатку працював на військовому заводі, потім вступив до музичного училища. Його здібності помітили під час призову до армії і направили у музичну команду. В 1943 році написав першу пісню, яку зважився показати іншим. По війні закінчив музичне училище в Луганську.
Закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування (1954) і по класу композиції М. Дремлюги. Викладач співу і керівник хорів у школах Києва (1952–1960), Київського педагогічного інституту (1963–1965). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1976). Член СКУ. Кантата «Пісня про Буревісника» (за М. Горьким, 1970), Хори — «Дніпро-Славутич». А також «Клятва батькам» (сл. Л. Татаренка), «Світанок» (сл. Арсена Каспрука) та ін. Пісні — «Чорнобривці» , «Іду я росами», «Зіронька донецька», «Я мрію про море» (сл. Володимира Сосюри). Зокрема і «Ти снишся мені, мамо», «Польова царівна», «На калині мене мати колихала», «Підкручу я чорнії вуса» та інші.
В цей день свій 52 рік життя відзначає Сеітаблаєв Ахтем Шевкетович – український актор та режисер кримськотатарського походження. Заслужений діяч мистецтв України.
Народився у місті Янгіюль неподалік Ташкента 11 грудня 1972 року. Після закінчення школи 1989 року з родиною переїхав до Криму, де 1992 року закінчив акторське відділення Кримського культурно-просвітницького училища. 1999 року — відділення режисури й драматургії Київського університету театру, кіно та телебачення. Грав у виставах Державного кримськотатарського академічного музично-драматичного театру в Сімферополі. Як режисер поставив театральні вистави «Моя любов Електра» (за п’єсою угорського драматурга Ласло Дюрко), «Лісову пісню». Працював на телеканалі «Про-ТБ».
2003 року дебютував у кінематографі, зігравши роль середнього брата Умая в українській драматичній стрічці Олеся Саніна «Мамай». Був другим режисером.
З 2005 року працює в трупі Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
2007 року дебютував як режисер, першою роботою стала телевізійна стрічка «Квартет для двох». Того ж року створює комедію «Фабрика щастя». 2011 року виходить його «Чемпіони з підворіття», котрий був визнаний найкращим українським фільмом у 2012 році та нагороджений премією «Золотий Дюк».
У 2013 році виходить історична військова драма «Хайтарма». Ахтем присвятив картину важкому періоду історії свого рідного кримськотатарського народу. Сюжет фільму заснований на реальних подіях. Роль головного персонажа цього фільму, військового льотчика Амет-Хана Султана, виконав сам Ахтем Сеітаблаєв. Стрічка отримала Премію Національної спілки кінематографістів України у номінаціях «Найкращий фільм року» та «Найкращий ігровий фільм». Фільм «Хайтарма» отримав гран-прі на фестивалі «Корона Карпат» у Трускавці. Був визнаний найкращим фільмом, а Сеітаблаєв найкращим режисером 2014 року на італійському фестивалі «Кімерія» в Термолі.
