Новий рік у бібліотеці на Пріорці розпочався із натхнення та творчості. На черговому занятті з живопису та арт-терапії юні художники поринули у світ фантазії.
Створювали картини, де зима зустрічається з літом. Цей незвичайний симбіоз сезонів став чудовою темою для розкриття дитячої уяви та мрій.
Заняття традиційно провела художниця Каріне Боровікова, яка допомогла учасникам знайти гармонію кольорів і передати свої думки через пензлі та фарби. Кожна суботня зустріч у бібліотеці перетворюється на неймовірний арт-простір, де натхнення не має меж.
Відображаючи на полотні навколишній світ, художник виражає своє ставлення до нього, що дає підстави мистецтвознавцю визначити манеру і стиль живописця. А також оперувати поняттями «світовідчуття митця», «колористична палітра» та ін. Існує значна кількість різновидів техніки живопису: фреска, мозаїка, олійний розпис, тампера, акварель, пастель тощо.
Фреска – живопис водяними фарбами по вологій штукатурці.
Це дуже складний вид живописної техніки, оскільки він передбачає швидкість малювання і високий професіоналізм митця. Виправити вже намальоване неможливо: водяні фарби миттєво висихають, а багатошаровість у фресковому живописі заборонена. Яскравими взірцями цього різновиду живописного мистецтва є відомі фрески Софійського собору у Києві, «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі. У церкві Санта Марія делле Граціє в Мілані та «Страшний суд» Мікеланджело у Сікстинській капелі у Ватикані.
Мозаїка – різновид живопису, який ґрунтується на своєрідному принципі «моделювання» з шматочків природного каменю чи кольорового скла. Це скло ще називають смальтою, що скріплюються між собою за допомогою в’язкої сполуки. Так виникає зображення – мозаїчне панно.
Фресковий і мозаїчний живопис використовують переважно для оздоблення інтер’єрів культових споруд. Всесвітньо відоме панно «Марія-Оранта» у Софійському соборі у Києві.
Олійний розпис – різновид живопису, який активно спирається на принцип «багатошаровості», що дає змогу створити фактурність зображення.
Він набув значного поширення на межі XIV–XV ст. у країнах Західної Європи. Фарби, основу яких складають рослинні олії, під час висихання іноді темніють, що пов’язано з кольоровими особливостями ґрунту. Здебільшого це трапляється з темно ґрунтовими полотнами, тоді як білий ґрунт дає можливість зберегти кольорове багатство.
Тампера – різновид живопису, назва якого походить від назви фарби. Основу фарби складає яєчний жовток. В основному цю технологію використовували іконописці, малюючи на спеціально заґрунтованих дерев’яних дошках. У подальшому тамперою писали і на полотні, спираючись на принципи олійного живопису.
Організатори події з живопису та арт-терапії в бібліотеці на Пріорці запрошують усіх охочих приєднатися до занять. Адже такі зустрічі надихають, заспокоюють і допомагають дітям розвивати свої творчі здібності. Тож беріть пензлі, фантазію та гарний настрій – і приходьте щосуботи до бібліотеки на Пріорці!
