Нещодавно в бібліотеці ім. Героїв Небесної Сотні для дітей говорили про одну з найтрагічніших сторінок історії України. 29 вересня – День пам’яті трагедії у Бабиному Яру. На зустріч зі старшокласниками завітав Роман Кабачій, історик, публіцист, завідувач сектору Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Історія людства знає чимало відкриттів, великих досягнень і прикладів мужності. Але в ній є й сторінки, які змушують нас зупинитися, замислитися та поставити складні запитання. Чому люди здатні виявляти таку жорстокість до інших людей? Чому іноді чиєсь походження, національність або релігія стають причиною переслідувань? Як суспільство може допустити, щоб одні люди позбавляли інших права на життя?
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Пан Роман познайомив десятикласників із ліцею «Потенціал» з музейними артефактами Голокосту – листами, оголошеннями, нашивками, куртками, окулярами, хустками та іншими речами, показавши відповідні світлини. Саме такі артефакти оживляють події минулого і демонструють, що за кожним числом статистики – конкретне людське життя. Людина зі своїми мріями, родиною, друзями та планами.
«У річницю трагедії Бабиного Яру, що став символом Голокосту в Україні, ми поговорили про причини цього явища: що таке антисемітизм, чому він став державною політикою у Німеччині Адольфа Гітлера і як це відбилося на долі євреїв в Україні. У київському Музеї війни, який знаходиться під монументом «Батьківщина-мати», є чимало експонатів, які є свідченням трагедії Бабиного Яру та інших місць, де переслідували євреїв України. Подивившись на фото цих предметів, поміркували, чому є важливим їх зберігання у музеї – за кожним із них стоїть чиясь доля», – говорить Роман Кабачій.
«Якщо росія у своїй пропаганді робить із нас ворогів, говорить, що ми не даємо їм піднятися з колін, становимо загрозу, то в ті часи Німеччина робила такими ворогами євреїв, які нібито відповідали за їхні проблеми», – сказав пан Роман.
Підсумовуючи, Роман Кабачій зазначив: «Ця історія може навчити нас поваги до інакшості. Люди іншої національності чи релігії не перестають бути людьми. Чимало українців рятували євреїв, у всіх обставинах можна проявляти людяність».
«Нещодавно в бібліотеці започатковано проєкт «Уроки людяності». І, я гадаю, цю зустріч можна назвати одним із них. Адже людяність починається з емпатії, зі здатності співпереживати. Ця здатність не залежить від часу, коли трапилося те чи інше лихо. Ми однаково можемо відчувати біль від трагедій нинішньої війни з росією, так само, як і співпереживати жертвам Бабиного Яру. Саме це робить нас людьми», – зазначила у вступному слові бібліотекарка і письменниця Любов Єремічева, яка закликала школярів зберігати історичну пам’ять.
На сам кінець всі присутні вшанували хвилиною мовчання полеглих у війнах цивільних і захисників.
