В цей день 25 січня 2014 року під час подій Революції Гідності на вулиці Грушевського настало тимчасове затишшя. На світанку сторони протистояння припинили застосування зброї. Один із учасників протесту з власної ініціативи вийшов до силовиків із державним прапором, після чого відбулися короткі перемовини. У результаті протестувальникам на барикадах було оголошено про припинення наступальних дій, і вибухи на деякий час припинилися.
Того ж дня в Києві протестувальники зайняли будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Напередодні під контроль мітингувальників перейшло Міністерство аграрної політики. Водночас у восьми обласних центрах України залишалися захопленими будівлі обласних державних адміністрацій, а в Полтаві, Чернігові, Ужгороді та Луцьку адміністративні установи перебували в облозі.
У політичному вимірі 25 січня президент Віктор Янукович заявив про готовність до внесення змін до Конституції України та погодився на створення робочої групи для переходу до парламентсько-президентської форми правління. Водночас лідери опозиції Арсеній Яценюк і Віталій Кличко відмовилися від запропонованих їм посад у Кабінеті Міністрів України.
В цей день 25 січня 1871 року народився Агатангел Кримський – видатний український науковець, чия діяльність охоплювала сходознавство, історію, мовознавство, літературознавство, фольклористику та етнографію.
Він був письменником, перекладачем і академіком Академії наук України. Також одним із ключових ініціаторів її створення. У різні роки очолював Інститут української наукової мови та відіграв визначальну роль у формуванні української наукової термінології.
Кримський володів майже шістдесятьма мовами – від мов Сходу й Середньої Азії до європейських. Саме завдяки йому українська культура відкрила для себе класичні тексти східної літератури. А саме: поезію Гафіза, Омара Хайяма, Рудакі, Сааді, а також переклади “Корану”, “Тисячі й однієї ночі” та “Хамаси”. Його внесок у розвиток українського сходознавства вважається фундаментальним.
Народився Агатангел Кримський у місті Володимир-Волинський на Волині. Походив із кримськотатарської родини – його дід був кримським татарином, який прийняв православ’я. Родина розмовляла російською мовою. Надзвичайні здібності майбутнього науковця проявилися ще в дитинстві. Читати він навчився у три роки, а вже у п’ятирічному віці розпочав навчання. Пізніше закінчив Колегію Павла Ґалаґана, де ґрунтовно опанував європейські мови.
Вирішальний вплив на формування його української ідентичності мав викладач Павло Житецький, який зацікавив Кримського українською мовою, історією та літературою. Попри відсутність українського походження, саме Україні він присвятив усе своє наукове життя.
У 1889-1892 роках Кримський навчався в Лазаревському інституті східних мов у Москві. Згодом пройшов повний курс славістичних студій на історико-філологічному факультеті Московського університету. У 1896 році склав магістерські іспити з арабістики в Санкт-Петербурзі та зі слов’янської філології в Москві. Після цього залишився працювати в Лазаревському інституті. Там написав і видав численні наукові праці з філології та історії Близького Сходу.
У 1918 році вчений переїхав до Києва й став ученим секретарем новоствореної Української академії наук. Тут він фактично заклав основи українського сходознавства, очолював історико-філологічний відділ, керував кількома науковими комісіями, зокрема з історії української мови, діалектології та правопису. З 1921 року обіймав посаду директора Інституту української наукової мови.
Найпліднішим для Кримського став період 1918-1928 років. Наприкінці 1920-х його почали усувати з посад. Згодом фактично відсторонили від наукової діяльності. У 1930-х роках він опинився під постійним тиском радянської влади.
20 липня 1941 року Агатангела Кримського заарештували за звинуваченням у “антирадянській націоналістичній діяльності” та ув’язнили в Кустанаї (тоді Казахська РСР). 25 січня 1942 року вчений помер у тюремному лазареті. Лише у 1957 році його було офіційно реабілітовано.
У незалежній Україні пам’ять про Агатангела Кримського вшановано на державному рівні. З 1991 року Національна академія наук України присуджує премію його імені за визначні досягнення у галузі сходознавства.
