В цей день 1897 року народився Мар’ян Михайлович Крушельницький – український актор та театральний діяч.
Мар’ян Крушельницький народився 18 квітня 1897 року в селі Пилява, що нині входить до Бучацького району Тернопільської області. Коли йому виповнилося три роки, родина переїхала до села Глещава.
Початкову освіту Мар’ян Крушельницький здобував у парафіяльній школі в Глещаві. З 1907 року навчався в Теребовлянській, згодом — у Львівській українській гімназії. З 1910 року – в Тернопільській українській гімназії. У навчальному році 1913–1914 був учнем 5 класу, де разом з ним навчався Антін Король. Брав участь у театральній трупі «Тернопільські театральні вечори».
Під час існування маріонеткової Галицької СРР Мар’ян Крушельницький обіймав певну посаду. Наприкінці 1923 року театр товариства «Руська Бесіда» був ліквідований. Незабаром в усій Галичині закрили інші українські культурні установи. В цей день Мар’ян Крушельницький вирушив до Праги, де вступив на філософський факультет Празького університету. У 1924 році переїхав до Української РСР, а вже в грудні того ж року приєднався до театру «Березіль» у Києві. У цьому театрі працювали провідні діячі сцени. Зокрема, художній керівник і режисер-постановник Лесь Курбас, актори Амвросій Бучма, Данило Антонович та Наталя Ужвій.
У 1952–1963 роках Мар’ян Крушельницький працював як актор і режисер у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. Також обіймав посаду професора у Київському театральному інституті.
Відомий актор і співак Іван Рубчак добре знав Мар’яна Крушельницького ще з часів «Тернопільських театральних вечорів». Саме з них почалася його мистецька кар’єра – згадував Рубчак. «Пам’ятаю, до кімнати заходить невисокий, худорлявий хлопчина й просить взяти його на роботу. Ми питаємо: “А ким ти хочеш працювати?” – “Артистом”, – відповідає. – “Добре, а які ролі хочеш грати?” Хлопчина сміливо оглянув нас і каже: “Хотів би зіграти або діда, або якогось сільського дядька.” Ми взяли його до трупи. Незабаром йому випала нагода втілити свою мрію – і скажу вам, то був знаменитий дід! Вищий клас! Просто на наших очах Мар’янцьо настільки перевтілився, що годі було впізнати в сміхотливому, сухенькому дідусеві того самого юнака. Мав він великий хист до акторства!».
У творчому середовищі Мар’яна Крушельницького ніжно називали «наш Мар’янцьо».
Він мав добру вдачу та вміння швидко завойовувати симпатії людей. Завжди веселий і життєрадісний, з тонким почуттям гумору. Він був душею будь-якої компанії. Постійно сипав жартами, дотепами, влучними й іноді дошкульними висловами. Часто в його руках опинялася скрипка – улюблений інструмент. Тоді звучали щирі мелодії й пісні, тексти до яких він нерідко складав сам.
