В цей день 1905 року народився Улас Олексійович Самчук – український письменник та журналіст.
Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії. Нині — Рівненський район Рівненської області. Він походив із родини Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків, — заможних селян того часу.
У своїй літературній творчості Улас Самчук виступав як літописець боротьби українського народу протягом сучасного йому півстоліття. Своє перше оповідання «На старих стежках» він опублікував у 1926 році у варшавському журналі «Наша бесіда». З 1929 року почав регулярно співпрацювати з виданнями «Літературно-науковий вісник» і «Дзвони», «Самостійна думка», «Розбудова нації» та «Сурма».
1929 року переїхав до Чехословаччини та навчався в Українському вільному університеті у Празі. У 1937 році з ініціативи Євгена Коновальця була створена культурна референтура проводу українських націоналістів. Головою там був Олег Ольжич. Центром Культурної референтури стала Прага. Зокрема, однією з головних установ була Секція митців, письменників і журналістів, де головував Улас Самчук. 1941 року в складі однієї з похідних груп ОУН-м повернувся на Волинь (до Рівного), де був редактором газети «Волинь» до 1943 року.
Улас Самчук у своїй найвизначнішій праці — трилогії «Волинь» — створив узагальнений образ української молоді кінця 1920-х – початку 1930-х років. Герої його твору шукають місце України у світі та прагнуть її національного і державного становлення. Темами останніх книг Уласа Самчука є боротьба УПА на Волині і життя українських емігрантів у Канаді. Переживанням Другої світової війни присвячені спогади «П’ять по дванадцятій» і «На білому коні».
В цей день 1889 року народився Лев Миколайович Ревуцький – український композитор, музичний та громадський діяч.
Лев Ревуцький народився в селі Іржавець Полтавської губернії. За спогадами композитора, у чотири роки він вивчив ноти та виявив абсолютний слух, через що його жартома прозвали Камертоном. У п’ять років він розпочав навчання гри на фортепіано.
1903 року його зарахували до київської приватної гімназії Готліба Валькера та, одночасно, до – музичної школи Миколи Тутковського, де він вивчав гру на фортепіано у Миколи Лисенка. Закінчив Музично-драматичну школу Миколи Лисенка. З 1907 року студіював право в Київському університеті. З того часу походять його перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром. У 1913-1916 роках навчався композиції у Київській консерваторії в класі композиції Рейнгольда Ґлієра. 1916 року Лев Ревуцький паралельно закінчив консерваторію та Київський університет (факультет права).
