В цей день 1903 року народився Борис Йосипович Тенета – український поет та прозаїк Розстріляного відродження.
Борис Тенета народився в родині священника Йосафа Михайловича Гурєєва. Його мати, Олександра Олександрівна Бабиніна, була донькою управителя маєтку. Після смерті батька у 1914 році та матері у 1916 році юнак переїхав до Катеринослава. З юнацьких років хлопець почав писати.
У хроніці альманаху «Вир революції» зазначено, що молодий поет Борис Гурій завершив роботу над першою поетичною збіркою «Чорний пар».
Також він створив п’єсу у чотирьох картинах під назвою «Казка». Подальша доля цих творів невідома.
На початку 1920 років Борис Тенета був активним членом Катеринославської філії спілки селянських письменників «Плуг». Його приятель, письменник Василь Сокіл, залишив спогади про той період. У творі «Безробітний» (журнал «Життя й революція», 1925 року).
У 1920 роках Борис Тенета переїхав до Києва. Від 1924 року його твори з’являлися у журналах «Глобус», «Життя й революція», «Зоря», «Нова Громада», «Червоний шлях» та інших. У Києві він входив до літературного об’єднання «Ланка»-МАРС. Окремими виданнями вийшли його повісті та оповідання: «Листи з Криму», «Гармонія і свинушник», «Десята секунда», «Будні», «Ненависть», «П’яниці», «В бою».
Після початку масових арештів літераторів, звернувся з окремою письмовою відозвою до шефа СРСР Йосипа Сталіна. Заарештований групою НКВД СРСР 30 січня 1935 року, 6 лютого імовірно заподіяв собі смерть у в’язниці.
В цей день 1930 року в Києві відбулась прем’єра фільму Олександра Довженка «Земля».
«Земля» – останній та найвідоміший фільм із трилогії Олександра Довженка, до якої входять також «Звенигора» й «Арсенал». Ця німа чорно-біла стрічка, знята одним об’єктивом, і досі вважається однією з найвизначніших у світовій кінематографії.
Керівництво того часу дало дозвіл на знімання, очікуючи від Довженка фільм, який би демонстрував необхідність та успішність колективізації. На перший погляд, автор відповів на запит: сільські бідняки відбирають землю у куркулів і починають обробляти її. Вони навіть домагаються виділення трактора, який довіряють головному героєві – Василю. У фіналі хлопець гине від куль колишніх власників. Такий основний сюжет стрічки.
З такого невигадливого сценарію Довженко зняв півторагодинну картину. Довгі плани української природи, сільських пейзажів, сади з яблунями, які гнуться від плодів, фактурні особи акторів на повний кадр. Звісно, виникло питання: якщо все так красиво і добре в українському селі – навіщо тоді колективізація?
Перед прем’єрою, фільм, як і годилося, переглянули 32 комісії. Дали дозвіл. 8 квітня 1930 року, у Києві, «Земля» вийшла в прокат. Але вже через дев’ять днів, 17 квітня, фільм все-таки офіційно заборонили – «за натуралізм».
