В цей день 7 січня 1930 року народився Денисенко Володимир Терентійович – український кінорежисер, сценарист та педагог.
Лавреат Шевченківської премії 1979 року за стрічку «Женці»
Народився в селі Медвин на Київщині. Дід Володимира Денисенка, Яків Гордійович, був активним учасником повстанського руху – «міністром оборони» Медвинської республіки. Володимир Денисенко мав отримати акторську освіту у Київському театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого. Незважаючи на сталінську стипендію за успіхи у навчанні, у 1948 році отримав 5 років виправно-трудових робіт за «український буржуазний націоналізм». У 1953 році звільнений за амністією (реабілітований у 1956 році). Після звільнення з великими труднощами відновився в інституті та закінчив режисерський факультет. Пройшов стажування у Олександра Довженко на зйомках «Поеми про море».
7 січня 1853 року народився Аркас Микола Миколайович – український культурно-освітній діяч, письменник, композитор.
Засновник і керівник миколаївської «Просвіти», активний і наполегливий збирач українського музичного фольклору. Товаришував з Кропивницьким, Лисенком. Мав величезну власну бібліотеку з українознавчої проблематики, глибоко студіював документальні матеріали та праці професійних істориків.
У 1908 році вийшла друком його «Історія України-Русі» – одна з перших написаних і надрукованих українською мовою книжок з історії України. Тираж її (7 тисяч примірників) розійшовся протягом кількох місяців. Відомі українські письменники та науковці схвально сприйняли сам факт її появи. Євген Чикаленко зауважував, що праця читається з великим інтересом, пробуджує любов до рідного краю, його минулого і надії на майбутнє. Автор отримав багато відгуків, йому дякували за книгу, написану українською мовою. Вона була доступна для розуміння навіть малоосвіченим читачам.
Микола Аркас відомий і як талановитий композитор, хоча спеціальної музичної освіти не мав. Його оперу «Катерина» (1891), написану на основі власного лібрето за поемою Шевченка, можна віднести до української оперної класики.
7 січня 1927 року народився Братунь Ростислав Андрійович – поет, громадський діяч.
Один з засновників Товариства Лева – однієї з перших незалежних громадських організацій в Україні.
Випускник Львівського університету ім. І. Франка. У 1966-1980 роках очолював Львівську організацію СПУ. Був деякий час головним редактором журналу «Жовтень» («Дзвін»). Видав збірки: «Вересень», «Пісня про волю», «Світанки».
Значну частину віршів поета становить інтимна лірика. Автор лібрето опери «Назустріч сонцю». Ряд віршів Братуня покладено на музику композиторами Євгеном Козаком. А також Володимиром Івасюком («Ватра», «Ноктюрн осіннього міста», «Вогні Львова», «Перший сніг»), Мирославом Скориком. Загалом на вірші Ростислава Братуня написано понад 200 пісень. Свого часу на ІІ з’їзді народних депутатів СРСР саме Братунь, відстоюючи позиції незалежності, сказав Горбачову: «А Україна буде таки вільною!». Братунь був першим демократичним депутатом від західного регіону України.
