В цей день своє 65-річчя відзначає Боклан Станіслав Володимирович – український актор театру та кіно.
Заслужений артист України, Народний артист України
Боклан народився у селі Брусилів на Житомирщині. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Кар’єру театрального актора розпочав у Донецькому обласному російському драматичному театрі (м. Маріуполь). З 1994 по 2020 рік служив у Київському Молодому театрі. Серед театральних нагород артиста – «Київська пектораль» у 2014 році за найкраще виконання чоловічої ролі у спектаклі «Загадкові варіації».
З 1992 року активно знімається у кіно. Справжню славу Станіславу Боклану принесла роль сліпого бандуриста Івана Кочерги у стрічці Олеся Саніна. За найкращу акторську роботу у фільмі «Поводир» артист отримав «Золотий Дюк» Одеського міжнародного кінофестивалю. А також Гран-прі Universe Multicultural Film Festival (США, 2015 р.) – за найкращу чоловічу роль.
В цей день 1909 року народилась Примаченко Марія Оксентіївна – найсамобутніша українська художниця.
Марія Приймаченко одна з найвідоміших українських художниць, представниця «наївного мистецтва». Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, якій увібрав у себе усі художні стилі ХХ століття. Це й імпресіонізм, і неоромантизм, і експресіонізм. В основі її стилю лежать українські легенди, казки та оповідання.
Народилася Марія Приймаченко в селі Болотня на Київщині в сім’ї мистецьки обдарованих людей. Її батько бондарював, займався теслярством і різьбленням по дереву. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати була визнаною майстринею вишивання. Саме від них і перейняла майбутня художниця вміння створювати той чарівний орнамент з неповторним українським колоритом.
Про Марію Приймаченко як художницю, могли так ніколи і не дізнатися. Але сталося інакше. У середині 1930-х радянська ідеологія оголосила, що при комунізмі всі люди стануть творцями, і професійні художники будуть не потрібні. Отже, щоб поєднати професійне мистецтво з народним, у 1934 році в Києві відкрили Центральні експериментальні майстерні. З 1936 – Школа народних майстрів, згодом – Художньо-промисловий технікум. Сюди збирали народні таланти, серед них була і Приймаченко.
У себе в Болотні вона розписала хату фантастичними звірами. Першими її живописними роботами стали перенесені на картон і папір мотиви традиційного настінного розпису й вишивки. Тут, у Києві, Марія Приймаченко створила цілу серію малюнків під назвою «Звірі у Болотні» (1935-1941). А перший успіх прийшов на Українській республіканській виставці народного мистецтва, де вона була відзначена дипломом 1-го ступеня. А вже у 1937 році птахи і звірі Приймаченко вражали і відвідувачів Першої міжнародної виставки у Парижі. На ній художниця отримала золоту медаль. Але після успіху прийшли роки забуття.
Вдруге до творчості Приймаченко звернулися у 50-60-х роках ХХ ст. Художниця у цей час (1960-1965 роки) натхненно працює над новим циклом – «Людям на радість». За нього її нагородили Державною премією України ім. Т.Г. Шевченка (1966).
Загалом за роки свого творчого життя Марія Приймаченко створила понад 800 картин. Більша частина з них зберігається в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва.
