Навчання в рамках проєкту «Підвищення спроможності щодо планування першої допомоги та відновлення культурної спадщини в Україні» пройшли 22 фахівці. Вони увійдуть до першої національної команди зі швидкого реагування та порятунку культури.
Про це повідомила під час пресконференції заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
«За період з 24 лютого 2022 року по 25 червня 2024 року зруйновано або пошкоджено 1085 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 121, місцевого значення – 884 і щойно виявлених – 80. Пам’ятки культурної спадщини пошкоджені або зруйновані вже у 18 областях нашої країни. Ми постійно проводимо моніторинг ситуації та консультуємося з нашими іноземними партнерами, такими як ICCROM (Міжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей), які вже створили мережу з понад 2000 експертів – рятувальників культурної спадщини в понад 120 країнах світу. Тому очільник МКІП Ростислав Карандєєв висловився за необхідність створення Національної команди швидкого реагування та порятунку культури», – сказала Бондар.
Заступниця міністра зауважила, що, окрім воєнного сьогодення, культурна спадщина зазнає впливу екстремальних погодних явищ, техногенних катастроф, переміщення людей з постраждалих від війни територій. За її словами, всі ці фактори призвели до запуску флагманського проєкту у співпраці з ICCROM «Підвищення спроможності щодо планування першої допомоги та відновлення культурної спадщини в Україні». Основним завданням проєкту є, зокрема, підготовка до надзвичайних ситуацій, а також реагування, планування відновлення та зменшення ризиків для всіх форм культурної спадщини.
Бондар зазначила, що тренінг у межах проєкту з квітня по липень прийшли перші 22 фахівці. Саме з них почалося формування Національної команди зі швидкого реагування та порятунку культурної спадщини.
У межах тренінгу група фахівців відвідала зруйновану внаслідок російських обстрілів у березні 2022 року церкву Різдва Пресвятої Богородиці у В’язівці на Житомирщині.
На прикладі цієї пам’ятки учасники вчилися управляти ризиками небезпек для культурної спадщини, аналізувати ситуацію згідно з міжнародними стандартами, документувати пошкодження, оцінювати ризики, здійснювати заходи безпеки та стабілізації пошкоджених або об’єктів культурної спадщини.
