В цей день 2 липня народився Лизанець Петро Миколайович – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України.
Народився Лизанець в селі Ізвор (наразі, село Родниківка Свалявського району Закарпатської області) в сім’ї лісоруба.
В 1936 році вступив у перший клас Ізворської початкової школи. У грудні 1936 року батьки з п’ятьма дітьми переселилися у присілок Шом-Колонія (нині Берегівського району). Тут Петро закінчив початкову школу.
У 1941–1944 роках навчався в Мукачівській горожанській школі. У жовтні 1944 року його перевели в другий клас гімназії міста Берегове. Закінчив її в 1948 році. Цього ж року Петро Лизанець вступив на українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету. В 1953 році закінчив університет з відзнакою.
У 1953–1956 роках Лизанець був аспірантом кафедри української мови. Викладач, старший викладач, доцент Ужгородського університету. 1966 року Петра обрали завідувачем кафедри угорської філології, де він працює
й сьогодні.
В 1959 році захистив кандидатську дисертацію “Українські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області”. Також в 1971 році захистив докторську дисертацію “Угорські запозичення в українських говорах Закарпаття. Угорсько-українські міжмовні контакти”. Упродовж 1970–1976 року вона вийшла друком у трьох томах обсягом 120 друкованих аркушів. Дисертація здобула високу оцінку як у Радянському Союзі, так і за кордонами. А саме: Канада, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина та Югославія.
Впродовж 1992-2003 років опублікував у трьох томах загальним обсягом 350 друкованих аркушів – “Атлас угорських говорів Закарпаття”.
У 2012 році було опубліковане тридцяти томне видання наукових праць доктора філологічних наук.
В 1988 році Лизанець очолив новостворений Центр гунгарології при Ужгородському університеті. Він досі працює там. У 1977-1984 роках був деканом філологічного факультету Ужгородського університету.
В 1976 році його було обрано почесним членом Угорського мовознавчого товариства. А в 1986 було нагороджено медаллю Чюрі Балінта. За значні досягнення у дослідженні угорської діалектології.