В цей день своє 72-річчя відзначає Тарас Гаринальдович Петриненко – український музикант, поет, співак та композитор.
Тарас Петриненко народився у 1953 році в Києві. Його музична кар’єра розпочалася у 1969 році з виступу на танцмайданчику разом із гуртом «Еней». До складу входили учні музичної школи-десятирічки імені Миколи Лисенка. Вже у 1970 році колектив дебютував на телебаченні та протягом майже двох років залишався беззаперечним лідером української рок-музики.
У 1971 році Тарас Петриненко створив новий гурт «Дзвони», який у 1974 році об’єднався з «Енеєм». Так з’явився ВІА «Візерунки шляхів», що поєднав лірику «Дзвонів», фолкрок «Енея». Зокрема і патріотичні мотиви членів спілки композиторів. На початку 1975 року гурт записав платівку-гігант на драмстудії «Мелодія». Згодом отримав запрошення до Укрконцерту, де майже рік виступав під назвою «Гроно».
З 1982 року Тарас Петриненко працював у тульському ансамблі «Червоні маки», який на той час складався винятково з українських музикантів. Тут він написав свої перші російськомовні хіти — «След погасшей звезды», «Перелётная птица», «Однажды утром», «Я скоро вернусь».
У 1987 році Тарас Петриненко покинув «Червоні маки» і разом з Валерієм Смаглієм відновив «Гроно» на базі Київконцерту. Сюди ж повертається гітарист І. Шабловский. З Київського театру естради прийшла співачка Тетяна Горобець. Спершу репертуар гурту дублював репертуар «Маків» з доданням кількох україномовних творів. Зокрема, «Пісня про пісню» та невдовзі з’явилася пісня «Україна». Первісна назва цієї пісні була «Поки кохаєм». Прем’єра її відбулася на Першому каналі Українського радіо в ранковій інформаційно-музичній програмі. Мелодія цієї пісні згодом стала позивними, а також звучала в інших знакових моментах. Завдяки цьому та іншим хітам Тарас Петриненко швидко утвердився як один із лідерів української естради.
У 1989 році вийшов альбом «Я професійний раб».
Він був дещо політизований і розтиражований лейблом «Кобза». Цікаво, що всі вважали «Гроно» попгуртом, хоч весь альбом був аранжований у стилі прогресив-року. 1991 році Тарас Петриненко розпочав запис альбому «Господи, помилуй нас» для «Аудіо України», який було завершено лише через два роки. Причиною тому став розпад гурту «Гроно».
У 1995 році Тарас Петриненко деякий час вів на центральному телебаченні України програму «Колискова для дорослих». Улітку 1997 року на шостому фестивалі «Таврійські ігри» Тарас Петриненко був удостоєний Всеукраїнської премії в галузі музики та масових видовищ. Він отримав нагороду «Золота Жар-птиця» у номінації «Жива легенда». Наприкінці року фірма «Нова Рекордс» випустила третій сольний альбом Тараса Петриненка «Любов моя».
У 1999 році Тарасові Петриненку присвоєно звання Народного артиста України. Це високе визнання він отримав за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва. Також за вагомі творчі здобутки як соліст-вокаліст концертно-творчої організації «Київщина».
2003 року лейбл «Атлантик» зарахував Тараса Петриненка до когорти рок-музикантів і видав збірку його пісень у серії «Рок-Легенди України».
