В цей день 12 лютого 1886 року народився Василь Андрійович Коссак – український актор, співак та режисер.
Василь Коссак народився у відомій українській родині музичних і театральних діячів. Брат композитора і диригента Михайла Коссака та актрис і співачок Катерини Рубчакової та Марії Костів-Коссаківни. Зокрема, актриси Антоніни Дякової, чоловік актриси Ірини Коссак.
У 1904-1932 роках працював у театрах Західної України. У 1904-1914 та 1923-1924 роках виступав в оперній групі театру товариства «Руська бесіда». У 1915 році керував театром мініатюри й сатири у Львові. У 1919-1924 роках очолював музично-драматичну трупу «Українська театральна дружина в Коломиї». З 1929 року керував «Українським театром імені Михайла Старицького у Стрию». Також був у них режисером і солістом. У 1925-1927 роках працював в «Українському театрі» Йосипа Стадника.
В цей день 1895 року народився Анатолій Галактіонович Петрицький – український художник та сценограф.
У 1912-1918 роках Анатолій Петрицький навчався в Київському художньому училищі. Був учнем Василя Кричевського, одночасно навчаючись у студії Олександра Мурашка. Вперше почав експонувати свої роботи у 1914 році. У 1916 році відбувся його дебют як театрального художника. У 1917-1919 роках був головним художником Молодого театру Леся Курбаса, оформивши більшість його вистав.
Анатолій Петрицький був головним художником Першого державного драматичного театру УРСР й Української музичної драми у Києві. Займався художнім оформленням книжок і журналів. У 1918 році входив до літературного об’єднання «Біла студія», а у 1919 році — до групи «Фламінґо». У 1927 році став одним із засновників футуристичної організації «Нова генерація» разом із письменниками Гео Шкурупієм, Дмитром Бузьком, Леонідом Скрипником. Також з Олексієм Полторацьким, Олексою Влизьком та художником Вадимом Меллером.
В цей день 12 лютого 1871 року народився Лесь Мартович – український письменник та культурний діяч.
Літературну діяльність Лесь Мартович почав з написання віршів у 1889 році. Перше оповідання було опубліковане в Чернівцях за фінансової підтримки Василя Стефаника. Письменники були однолітками та підтримували дружні стосунки. Проза Леся Мартовича «Мала» була представлена новелами, оповіданнями та нарисами. Вони були пронизані добродушним гумором, дошкульною іронією та їдким сарказмом.
«Мартович надзвичайно пильний спостерігач галицького народу, – відзначав Іван Франко, – причому він обдарований неабияким гумористичним талантом…».
Лесь Мартович був не лише письменником, а й публіцистом, автором статей на суспільно важливі теми. Він написав правознавчу працю «Реформи подружнього закону». У 1966 році в селі Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області відкрили літературно-меморіальний музей Леся Мартовича. Саме в цьому селі письменник народився у родині селянина-бідняка.
