7 листопада 1936 року народився Микола Степанович Вінграновський – поет, прозаїк, кіноактор, сценарист і режисер.
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Володимира Вернадського і премії Фундації Антоновичів (США).
Народився Микола Вінграновський у Первомайську Миколаївської області. У 1955 році вступив до Київського інституту театрального мистецтва на акторське відділення, продовжив навчання у ВДІКу під керівництвом Олександра Довженка. Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум’яних літ» (автор фільму – Довженко, режисер – Юлія Солнцева). Дебютував віршами у журналі «Дніпро» (1957). Але справжній розголос принесла Вінграновському добірка поезій у «Літературній газеті» у квітні 1961 року.
Перша авторська збірка «Атомні прелюди» з’явилася 1962 року. Після закінчення навчання повернувся в Київ, працював на кіностудії ім. О. Довженка. Автор збірок: «Київ», «Сто поезій», «На срібнім березі» та ін; фільмів – «Берег надії», «Тихі береги», «Слово про Андрія Малишка», «Довженко. Щоденник. 1941-1945», «Гетьман Сагайдачний». Писав він і для дітей.
Як режисер поставив на Київській кіностудії художні фільми «Ескадра повертає на захід», «Берег надії», «Дума про Британку» (за трагедією Юрія Яновського), «Климко» (за повістями Григора Тютюнника), документальні фільми. Автор кіносценаріїв; написав спогади про Олександра Довженка («Рік з Довженком»). Цього митця називають першим з-поміж рівних у плеяді шістдесятників, хоча сам він себе не зараховував до цього покоління.
В цей день 1898 року народився Капка Дмитро Леонтійович – український кіноактор, дипломат та член Спілки кінематографістів України.
Народився 1898 року в Києві в родині робітника. В 1917 році грав у Київському театрі під керівництвом Панаса Саксаганського. В 1918—1921 роках учасник громадянської війни, до 1924 року працював повноважним представником Української СРР у Польщі. В 1921—1922 роках навчався на екранному відділенні Вищих кінокурсів у Варшаві. У 1924—1925 роках — актор ансамблю «Думка».
У кіно — з 1924 року, актор українських кіностудій. Майстер епізодичних ролей. У 1935—1937 роках — актор Київського театру імені І. Франка.
В цей день 1917 року народився Шестопал Матвій Михайлович – український письменник, журналіст, науковець та перекладач.
У 1941 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював в обласних газетах «Пролетарська правда», «Вісті». Був перекладачем з польської мови у Путивльському таборі військовополонених (1939—1940), директором Державного етнографічного ансамблю співаків-кобзарів (1941).
Окрім того, автор має на своєму рахунку численні книжки публіцистики, понад 200 наукових та критичних статей, памфлетів і нарисів. Його творчий доробок також включає 5 рецензій на збірники різної тематики, що свідчить про глибоке розуміння різноманітних аспектів літератури та науки. За 8 років з 1952 по 1960 рік видав сім книг.
7 листопада 2017 року помер Денисенко Тарас Володимирович – український актор, сценарист, кіноактор та режисер.
Виконав головну роль у кінострічці Андрія Дончика «Кисневий голод» (1992). Син кіноактриси Наталії Наум та кінорежисера Володимира Денисенка, молодший брат українського літератора, актора та режисера Олександра Денисенка. Був членом Національної спілки кінематографістів України та Заслуженим артистом України.
