В цей день 1906 року народився український поет, прозаїк, драматург та публіцист — Іван Багряний.
Багряний був головою Української національної ради. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, номінант на Нобелівську премію з літератури.
Входив до опозиційного літературного об’єднання «МАРС», його твори нещадно критикувалися за принципову українську позицію. Віршована поема «Ave Maria» була заборонена цензурою, а історичний роман у віршах «Скелька» спричинив звинувачення «в проведенні контрреволюційної агітації». 16 квітня 1932-го заарештований. Провів 11 місяців в одиничній камері внутрішньої тюрми ГПУ, засуджений на три роки заслання на далекий Схід, звідки намагався втекти, але був спійманий.
Під час німецько-радянської війни переїхав у Галичину, приєднується до українського підпілля. Працював у референтурі пропаганди, брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради, розробляв програмові документи. Написав романи «Тигролови» («Звіролови»), «Люба», поему «Гуляй-Поле».
Сьогодні свій 81 рік життя відзначає Стельмах Богдан Михайлович — український поет, драматург, перекладач та автор українських пісень.
Вірші поета перекладено англійською, білоруською, казахською та польською мовами. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературних премій імені І. Котляревського, імені М. Шашкевича, імені Лесі Українки та премії «Благовіст». також є володарем Першої премії «Коронація слова» у номінації «Пісенна лірика».
Автор книжок «Примула, квітка віща», «Земний вогонь», «Правдива пісня», «Батькові слова», «Пшеничне перевесло», «Сонечкова донечка», «Сто пісень» та інших. У доробку поета кілька оперних лібрето, серед яких «Мойсей» за поемою Франка.
2 жовтня 1944 року помер Чарнецький Степан Миколайович — український поет, перекладач, театрально-музичний критик, актор та режисер.
Автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…») у співавторстві з Богданом Весоловським написав відому пісню-танґо «Прийде ще час». Автор поезій, фейлетонів, памфлетів, літературно-мистецьких статей, нарисів з історії галицького театру, рецензій та мистецьких портретів.
В цей день 1891 року народився Филипович Павло Петрович — український поет та літературознавець доби Розстріляного відродження.
Почав друкуватися з 1910 року під псевдонімом П. Зорев.
Його невеликий літературний доробок — дві збірки поезій: «Земля і вітер» і «Простір», відзначаються високою літературною культурою, глибиною думки й досконалістю форми. Ранні його вірші позначені символізмом, поетику якого Филипович засвоїв, ще пишучи російською мовою. Філософськими підвалинами його поезії є насамперед людина, її місце в природі й історії. З цього походить його виразний універсалізм, тяжіння до безмежних, майже космічних просторів («Дивись, дивись, безмежні перелоги»). Прикметне для його поетичного мислення також уміння конфронтувати сучасність з далеким минулим і майбутнім.
